Попри те, що сукупні оборонні витрати європейських країн-членів НАТО вже перевищують військові бюджети будь-якої держави світу, окрім США, Європа все ще не здатна самостійно забезпечити власну безпеку, повідомляє The Economist із посиланням на доповідь Кільського інституту світової економіки.
За оцінкою авторів, європейські країни залишаються стратегічно залежними від Сполучених Штатів практично на всіх етапах ведення сучасної війни — від розвідки та логістики до систем командування, протиповітряної оборони й високоточної далекобійної зброї.
Видання зазначає, що майбутнє європейської безпеки нині визначають два ключові питання.
Перше — наскільки серйозною є загроза з боку Росії. За даними НАТО, Москва вже реорганізувала свої сили вздовж кордонів Альянсу, створивши нові військові бази, штаби та підрозділи для можливого майбутнього розгортання військ. У НАТО припускають, що після завершення або суттєвого зменшення бойових дій в Україні Росія може бути готовою створити військову загрозу країнам Альянсу вже за кілька років. Німеччина прагне повністю підготуватися до такого сценарію до 2029 року, тоді як Польща вважає, що небезпека може виникнути значно раніше.
Друге питання стосується майбутньої ролі Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки Європи після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
The Economist описує чотири можливі сценарії розвитку подій.
Перший передбачає, що Трамп змусить європейських союзників збільшити витрати на оборону, але у разі загрози все ж виконає союзницькі зобов'язання за статтею 5 Північноатлантичного договору.
Другий сценарій — США відмовляються безпосередньо воювати за Європу, однак продовжують надавати окремі види підтримки.
Третій варіант передбачає, що Вашингтон залишиться у складі НАТО, але фактично перешкоджатиме створенню Європою власної ефективної системи оборони.
Четвертий, найрадикальніший сценарій, полягає в тому, що самі Сполучені Штати можуть стати джерелом політичного тиску на європейських союзників. Як приклад автори згадують заяви Дональда Трампа щодо Гренландії, тоді як Росія одночасно посилює тиск на східному фланзі НАТО.
Попри ці ризики, військове керівництво Альянсу поки що виходить із того, що найбільш імовірним залишається перший сценарій. У штабах НАТО триває спільне планування операцій, навчання та координація між американськими й європейськими військовими.
Водночас останні рішення адміністрації Трампа викликають занепокоєння серед союзників. Зокрема, Пентагон оголосив про виведення п'яти тисяч американських військових із Німеччини після критичних заяв канцлера Фрідріха Мерца щодо американської політики стосовно Ірану.
Крім того, США вивели бронетанкову бригаду з Польщі та Литви, а питання її можливої заміни кілька разів переглядалося, хоча саме ці країни вважаються одними з найвідданіших союзників Вашингтона в Європі.
Міністр оборони США Піт Гегсет також різко розкритикував європейських партнерів, які не підтримали американську військову операцію проти Ірану. Він назвав їхню позицію "ганебною" та дорікнув державам, що не дозволили американським військам використовувати свої бази й повітряний простір.
Одночасно глава Пентагону оголосив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі. Деякі представники адміністрації Трампа вже допускають, що США можуть не захотіти брати участь у захисті країн Балтії.
Окреме занепокоєння викликає й позиція Вашингтона щодо розміщення далекобійного озброєння в Європі. Американська влада побоюється, що такі кроки можуть призвести до подальшої ескалації відносин із Росією.
Як повідомляло раніше ForUa, під час саміту в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, країни — члени НАТО пообіцяють Україні "сталу, прогнозовану та довгострокову" безпекову допомогу.
