До фондів муніципальної бібліотеки польського міста Ґіжицко передали роман українського письменника Костянтина Коверзнєва «Останнє Різдво перед кінцем світу». Книжку бібліотеці подарувала громадська організація «Ґардарика», яка займається популяризацією сучасної української літератури в країнах Європи. Про це повідомляє онлайн-газета «ПолітАрена».
Роман, виданий луцьким видавництвом «Терен», уже представлений у низці європейських бібліотек. Його можна знайти у Таллінні, Риуґе, Ґрімстаді, Тронгеймі, Стокгольмі, Вестеросі, Єнчепінґу та Вісбю. Ініціатори проєкту називають поширення українських книжок за кордоном важливою складовою культурної дипломатії.
«Останнє Різдво перед кінцем світу» критики характеризують як психологічний роман воєнного часу, у якому поєднуються інтимна сімейна драма, документальна точність і постапокаліптична атмосфера. Події розгортаються навколо подружжя з передмістя Києва, яке зустрічає Різдво напередодні повномасштабного вторгнення Росії. Особисті конфлікти героїв поступово переплітаються з окупацією, війною та руйнуванням звичного життя.
Читачі та літературні оглядачі звертають увагу на сильну емоційну напругу твору та його багатошарову символіку. Одним із центральних художніх образів є картина Яна ван Ейка «Портрет подружжя Арнольфіні», яка у романі стає символом пам’яти, кохання та присутности минулого поруч із живими.
Поет Віталій Квітка назвав книгу «дуже несподіваною і водночас інтимною книгою про Вторгнення», відзначивши уважність автора до внутрішнього світу персонажів і особливостей чоловічої психології.
Рецензенти також наголошують, що Костянтин Коверзнєв не оминає найболючіших тем. У романі наявні сцени сексуального насильства, хаосу евакуації та морального виснаження суспільства напередодні російського вторгнення. Водночас критики підкреслюють, що твір не експлуатує тему травми, а досліджує, як людина намагається зберегти любов, пам’ять і гідність у момент руйнування звичного світу.
У громадській організації «Ґардарика» зазначають, що поява українських книжок у бібліотеках європейських країн має значення не лише для українських громад за кордоном, а й для утвердження української культури в міжнародному гуманітарному просторі.
Ґіжицко є найбільшим містом Мазурського поозер’я. Воно розташоване на вузькому перешийку між озерами Неґоцин і Кісайно, а завдяки численним озерам вважається одним із головних туристичних центрів реґіону.
Після примусової операції «Вісла» до Ґіжицка та навколишніх сіл насильно переселили частину українців із південно-східних реґіонів Польщі. У результаті в місті сформувалася численна українська громада, а також були створені греко-католицька та православна парафії.
Нині на території Мазур проживає значна кількість українців, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом. Станом на 2026 рік у країні постійно мешкає близько 1,5 мільйона громадян України, з яких понад 966 тисяч мають офіційний статус тимчасового захисту.
