Партія чинного глави вірменського уряду Нікола Пашиняна «Громадянський договір» за підсумками спекотних в усіх сенсах парламентських виборів утримала у своїх руках владне кермо, проте втратила конституційну більшість у законодавчому органі, а відтак буде змушена задовольнятися простою більшістю, що може серйозно обмежити її можливості. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Путінська Росія продовжує рух чорною смугою надважливих геополітичних виборчих втрат. Після фіаско проросійських кандидатів за підсумками електоральних змагань у Румунії, Молдові та Угорщині, вишенькою на торті стала Вірменія. Втім, про все по порядку.
Отже, виборчі дільниці у Вірменії закрилися пізно увечері 7 червня, після чого тамтешня ЦВК розпочала підрахунок голосів. Не дочікуючись офіційних результатів, діючий глава уряду Вірменії Нікол Пашинян організував пресконференцію у центральному штабі своєї партії «Громадянський договір» та оголосив про її переконливу перемогу. На той момент було опрацьовано не більше 20% бюлетенів.
«Партія «Громадянський договір» самостійно сформує уряд, - сказав прем’єр. - Це зобов’язує і означає, що громадяни республіки Вірменія стали на захист держави, стали на захист незалежності, стали на захист майбутнього та миру».
Натомість вірменська опозиція, котра у більшості своїй танцює під кремлівську дудку, подібні виступи очільника уряду до оголошення офіційних результатів розкритикувала. «У ситуації, коли підраховано лише чверть голосів, заяви Пашиняна про перемогу та створення одноосібного кабінету перетворюються на злочинну спробу захоплення влади, заміну функцій ЦВК та грубий тиск на його роботу», - зазначив у заяві блок «Вірменія» екс-президента республіки Роберта Кочаряна.
Натомість лідер опозиційного блоку «Сильна Вірменія» Самвел Карапетян, який знаходиться під домашнім арештом у Єревані, також заявив, що попередні дані не відображають реальної картини голосування.
Вже у понеділок, 8 червня ЦВК за підсумками обробки 100% бюлетенів повідомила, що «Громадянський договір» отримав більшість — 49,8% голосів, «Сильна Вірменія» — 23,3%, «Вірменія» — 9,9%. Партія «Процвітаюча Вірменія» Гаріка Царукяна, попри прогнози, до парламенту не пройшла: політична сила не дотягнула лічених відсотків до мінімуму в 4%.
Таким чином партія Нікола Пашиняна отримує більшість - щоправда, не конституційну, а просту. Попри це, прем’єр Пашинян навіть не приховує, що не має наміру враховувати позицію своїх опонентів і тим більше домовлятися з ними про якісь компроміси. «Як мені здається, народ ясно висловив свою волю щодо того, що триголова партія війни і супроводжуюча її кримінально-олігархічна система повинні бути викорінені з Вірменії,— наголосив він.
«Триголовою партією війни» пан Пашинян протягом усієї передвиборчої кампанії називав Роберта Кочаряна, Самвела Карапетяна та Гарика Царукяна, які, за словами прем’єра, у прагненні «взяти реванш» за втрату Нагірного Карабаху привели б Вірменію до війни з Азербайджаном. Сам Пашинян представляв свою фігуру як гарант миру.
Втім, ніде правди діти, у поствиборчій реальності ця місія видається вкрай складною. Приміром, задля підписання «залізної» та довгострокової мирної угоди Азербайджан вимагає виключити із вірменської Конституції посилання на Декларацію про незалежність із згадкою Нагірного Карабаху.
Задля організації референдуму з цього надчутливого питання, як планував Нікол Пашинян, необхідне схвалення парламенту конституційною більшістю, отримати яке з огляду на нинішню розстановку сил буде вкрай нелегко. Через відсутність конституційної більшості «Громадянський договір» не зможе також одноосібно призначати суддів Конституційного суду та ряд високопосадовців, а також затверджувати міжнародні угоди.
Окрім того, вельми і вельми цікавим моментом у поствиборчій картині по-вірменськи є те, як уряд вирішуватиме розбіжності з путінською Росією.
Незважаючи на очевидну кризу у зносинах по лінії Єреван-Москва, Нікол Пашинян і члени його кабінету публічно заявляють, що Вірменія та РФ з легкістю врегулюють усі труднощі після того, як вщухнуть поствиборчі пристрасті.
У країні-агресорці РФ на найвищому рівні не поспішають вітати Пашиняна з перемогою. Речник Кремля Пєсков напередодні заявив, що Москва фіксує заяви про численні порушення. Водночас скандально відома представниця росМЗС Захарова взагалі заявила, що вибори проходили в умовах «безпрецедентного тиску на опозицію та втручання з боку Заходу» і «жорстких репресій з боку вірменської влади» щодо опозиції.
Принагідно зазначимо, що МВС Вірменії зареєструвало 600 повідомлень про порушення, а понад 18 осіб затримали за звинуваченням у дачі хабара чи перешкоджанні виборчому процесу. При цьому навіть місія так званих спостерігачів від СНД, які дихнути бояться без кремлівської відмашки, заявила, що серйозних порушень у ході голосування не виявила.
На цьому тлі чимало світових лідерів вже привітали 51-річного Пашиняна з перемогою. Серед перших, хто надіслав йому вітальні послання, виявилися лідери країн ЄС, президенти України та Казахстану. «Дух Оксамитової революції 2018 року під вашим керівництвом живий та здоровий. Ми глибоко цінуємо наше партнерство з демократичною Вірменією, яка стає дедалі ближче до Європи. Вірменія може розраховувати на нас», - зазначила, зокрема, у посланні Пашиняну голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
Водночас президент Володимир Зеленський у соцмережі Х написав наступне: «Вітаю Вірменію з проведенням демократичних, вільних виборів та Нікола Пашиняна – з перемогою. І це перемога суверенітету Вірменії, вашої незалежності й права жити так, як ви самі визначите. Бажаємо вам успіху». Глава держави наголосив, що офіційний Київ готовий до розширення співпраці з Вірменією. Президент також додав, що саме зараз час, щоб Євросоюз (ЄС) реально підтримав Вірменію та зробив усе необхідне, щоб люди відчули, що жити краще завдяки відносинам із Європою. «Це тест для Євросоюзу. Важливо не втрачати часу та можливостей», - підсумував нинішній господар Банкової.
Фінальний поствиборчий результат 49,8% за партію Пашиняна — це розгром, вважає політолог, очільник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко. Втім, додає експерт, проросійські партії набирають 35-36%, а відтак «Росія спробує продовжити активно грати».
«Це четверта поспіль поразка російської пропагандистської машини - досі були Румунія, Молдова та Угорщина. І це третя поразка команди Кірієнка (займає посаду першого заступника керівника путінської Адміністрації - ред.) на закордонних виборах. З огляду на такий результат, позиції Кірієнка не можуть не ослабнути. В цілому його позиції багато в чому залежатимуть від того, як йому вдасться провести осінню виборчу кампанію в Думу і зупинити перетікання лоялістів в стан опозиції. Проте незадоволених діями Кірієнка надто багато і кулуарні війни проти нього тільки починаються. Якщо подивитися трохи ширше — ці поразки показують, що бути проросійським в політиці стає невигідним. Ми бачимо дрейф Фіцо після поразки Орбана. Але це лише початок. У багатьох проросійських політиків починає виникати страх, що формула «за Росію — означає лузер» може стати всеосяжною», - підкреслює Вадим Денисенко. На його переконання, перемога Пашиняна все ще не означає повний розрив з Москвою, як це може багатьом здатися.
«Радше за все, Пашинян спробує ще раз домовитися, особливо з огляду на дешевий газ. І тут варто зазначити: на нього ніхто не тисне, щоб він розірвав зв’язки Росією. А тому, якщо росіяни не будуть повними ідіотами, вони зможуть зберегти нинішній статус-кво. Якщо ж ні, розпочнеться дуже складний процес витіснення Росії не лише з Вірменії, а й з Кавказу в цілому», - підсумовує політолог.
Поряд з цим провідні західні медіа оцінюють вибори у Вірменії як екзистенційний референдум щодо геополітичного майбутнього країни, який визначає її відхід від путінської Росії та курс на інтеграцію з Європейським Союзом і США. Зокрема, Bloomberg, підкреслює, що ці вибори є рішучою спробою Пашиняна та його партії «Громадянський договір» зменшити безпекову та економічну залежність від Москви на користь тіснішої співпраці із Заходом.
Агентство також констатує, що нинішня виборча кампанія супроводжувалася безпрецедентним тиском з боку Кремля. У даному контексті згадуються фінансовані Росією дезінформаційні кампанії, а також спроби організувати масове повернення представників вірменської діаспори з РФ для голосування проти чинної влади.
Тим часом експерти з Foreign Policy Centre вказують, що зміцнення позицій Вірменії є стратегічним пріоритетом для ЄС і США, оскільки це сприяє скороченню російського впливу на Південному Кавказі та створенню нових транспортних коридорів в обхід Росії та Ірану.
Насамкінець слід зазначити, що Вірменія офіційно не підтримує Росію у війні проти України та усіляко дистанціюється від агресивно-терористичних дій Кремля. Керівництво держави на чолі з Ніколом Пашиняном відкрито заявляє, що Єреван не є союзником РФ у цьому конфлікті. Вірменія не постачає Росії зброю, техніку чи військових. Навпаки, країна поступово згортає військову залежність від РФ та шукає нових партнерів у сфері безпеки через, скажімо так, практичну імпотентність ОДКБ. Уряд Вірменії передавав Україні гуманітарні вантажі, зокрема медикаменти, демонструючи підтримку нашого з вами народу. Також офіційний Єреван спирається на Алма-Атинську декларацію, яка, зокрема визнає кордони пострадянських країн (включно з Україною та самою Вірменією), що прямо суперечить загарбницькій політиці путінської Росії.
