Альянс планує суттєво посилити оборону свого східного флангу, створивши нову командну структуру, яка забезпечить швидке перекидання військ до Естонії та Латвії у разі потенційної загрози з боку Росії, повідомляє Reuters із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.
Ініціатива передбачає підвищення оперативної мобільності сил НАТО та скорочення часу реагування на можливі кризові сценарії в Балтійському регіоні.
Наразі війська Альянсу в Естонії, Латвії, Литві та на півночі Польщі координуються через єдиний багатонаціональний штаб у польському місті Щецин. Однак заплановані зміни передбачають створення додаткового корпусного рівня командування, який дозволить швидше розгортати великі сили у разі необхідності.
За даними джерел, нова структура має забезпечити можливість оперативного перекидання значних угруповань військ, включно з артилерією, підрозділами ППО, інженерними та медичними силами. Один із військових чиновників описав концепцію як здатність забезпечити “масу на високій швидкості” — тобто швидке нарощування бойової потужності в регіоні.
Йдеться про формування, яке у повній комплектації може керувати трьома дивізіями — це приблизно 40–60 тисяч військових. У мирний час такі корпуси існують у скороченому форматі, але здатні швидко розгортатися завдяки заздалегідь підготовленій структурі командування та забезпечення.
За інформацією джерел, Німеччина та Нідерланди погодилися, що Німецько-нідерландський корпус зі штабом у Мюнстері буде залучений до оборони Латвії та Естонії в межах нової моделі.
Рішення ухвалюється на тлі посилення уваги НАТО до безпеки Балтійського регіону після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В Альянсі неодноразово попереджали, що Москва може бути потенційно готовою до масштабного конфлікту з НАТО у середньостроковій перспективі.
Водночас у Росії заперечують такі наміри та звинувачують НАТО у провокуванні ескалації через розширення військової присутності біля своїх кордонів.
Як повідомляло раніше ForUa, в ЄС посилюється курс на “стратегічну автономію” — прагнення зменшити залежність від США у сфері безпеки, технологій та оборони. Серед прикладів називають перехід на європейські оборонні рішення та поступову відмову від окремих американських сервісів.
