Західні медіа повідомляють про те, що офіційний Вашингтон начебто наполягає на якомога швидшому проведенні в Україні президентських виборів в обмін на підписання мирної угоди. Про те, чи реалістичним видається подібний сценарний розвиток подій – далі в матеріалі ForUA.
Днями агентство Reuters, посилаючись на обізнані джерела повідомило, що США наполягають на укладенні угоди щодо завершення війни у березні, а вже у травні пропонують провести в Україні вибори та референдум щодо затвердження цієї ж угоди. Побічно це підтвердив і президент Володимир Зеленський, який зазначив, що Сполучені Штати хочуть завершити війну до літа.
Втім, у понеділок, 9 лютого посол США при НАТО Метью Вітакер не те, щоб заперечив слова нинішнього господаря Банкової відносно американських дедлайнів, але щонайменше не став озвучувати конкретні часові рамки. «Ми хочемо, щоб бойові дії припинилися. Ми хочемо, щоб обидві сторони зібралися разом і домовилися про мирну угоду. Ми хотіли б, щоб це сталося якомога швидше. Ми просто хочемо, щоб страждання та вбивства в Україні припинилися», - сказав дипломат фактично продублювавши притаманну Трампу абстрактну риторику.
При цьому, як пише Reuters, ключове питання – територіальне досі залишається відкритим, позаяк Україна цілком закономірно не дає «добро» на вивід ЗСУ з Донбасу. Водночас, як зазначається, у Зеленського просувають наступну формулу: припинення вогню по лінії фронту-проведення виборів, а тоді вже й народного плебісциту по затвердженню мирного плану.
На болотах виступають проти такої схеми, наполягаючи на першочерговому виводі українських військ з Донбасу. Як принагідно зазначає Politico, cаме це питання наразі залишається головним яблуком розбрату у мирно-перемовному процесі, в який, до речі, країна-агресорка систематично підкидає хмизу.
Зокрема, напередодні очільник росМЗС Лавров заявив, мовляв, Москва залишається відкритою для співпраці зі Сполученими Штатами, але не сподівається на економічні зв’язки, попри постійні зусилля Вашингтона покласти край війні в Україні. «Ми також не бачимо світлого майбутнього в економічній сфері», - сказав Лавров, паралельно звинувативши Україну у всіх смертних гріхах – зриві енергетичного перемир’я, тощо. Крім того, Лавров «насипав» і Штатам, зазначивши, що американська сторона не готова до практичної реалізації власних мирних пропозицій з одного боку і зрікається так званому духу Анкоріджа – з іншої сторони.
Загалом, чимало західних аналітиків вважають, що Москва наразі не втратила надії на те, що Трамп дотисне Зеленського в питанні виведення ЗСУ з Донбасу. І хоча в цю парадигму аж ніяк не вписується істерія Лаврова, на переконання CNN, «росіяни доки Трамп не включився у виборчі перегоди до Конгресу (пройдуть у листопаді поточного року – Ред.) усіляко намагаються розвернути Білий дім в сенсі посилення тиску на Київ».
Дійсно, якщо Лавров виступив у ролі поганого поліцейського, то путінський речник Пєсков зіграв роль хорошого. У понеділок, 9 лютого, кремлівський спікер заявив наступне: «В Анкоріджі ми прийняли пропозицію Сполучених Штатів. Тобто якщо підходити так, по-чоловічому, то вони запропонували, ми погодилися, проблема має бути вирішена». Тобто, країна-агресорка носиться з кейсом Аляски наче з писаною торбою, хоча про що там насправді домовилися face to face Трамп і Путін досі достеменно невідомо в конкретних деталях. І вельми показово, що президент США, хоча й вивісив у холі Білого дому спільну з кремлівським диктатором світлину з Анкоріджа, коментуючи повсякчас мирні перемовини не апелює до тієї зустрічі.
Хай там як, але цілком очевидно, що досягти швидкого миру можливо лише за умови, що США будуть тиснути на одну із сторін. Поки що складається стійке враження, що свої зусилля у цьому напрямку США сконцентрували на Україні. З іншого боку, той таки нервовий «концерт» у виконанні Лаврова з попутним киданням каміння в американський город може свідчити про те, що Білий дім тисне й на Москву. Очевидно, що більш чіткі контури тактичної лінії Сполучених Штатів вималюються після чергової зустрічі делегацій України, США та РФ, яка має відбутися найближчими тижнями.
На цьому поки що туманному дипломатичному полі політичний експерт і військовослужбовець Олександр Мусієнко вбачає те, що за кілька місяців мирні переговори вже можуть дати прогрес, «адже із закінченням зими РФ вже не зможе тероризувати українців».
«Інформація, яка надходить, все більше говорить про те, що домовляються підписати щонайменше припинення вогню в березні. Припинення вогню може тривати до 90 днів, а за цей час тиші може бути проведена кампанія з консультативного референдуму, який не стосується території. Йдеться про те, щоб не затверджувати мирні домовленості, а винести їх на референдум, зокрема, щодо вільної економічної зони на Донеччині без ставлення під сумнів щодо територіальної цілісності України», - зазначає експерт на своєму авторському Youtube-каналі. А ідея провести паралельно вибори, пояснює він, пов’язана з тим, що явка на суто референдум може бути низькою. Однак, констатує експерт, це все буде, звісно, за умови прогресу на мирних переговорах, хоча за місяць їхня динаміка буде іншою, адже закінчяться морози, закінчиться опалювальний сезон, і відповідно, недоімперія втратить свій ключовий інструмент – терор проти енергетики. До того ж, констатує аналітик, The Guardian пише, що у 2026 році з’явилися чіткі ознаки остаточного краху російської економіки.
«31 травня 2026 року існує ймовірність проведення консультативного референдуму і президентських виборів. Знову ж таки, за інформацією із західних медіа, які посилаються на багато джерел з числа учасників перемовної групи. Це дійсно може бути, тому що багато що збігається, адже США наголошують на тому, щоб вони хотіли би ясності до червня. Далі вони остаточно підуть у виборчу кампанію, а Трампу потрібні досягнення. Позаяк у внутрішній ситуації не так все гладко, будуть пошуки зокрема зовнішніх перемог», – резюмує Олександр Мусієнко.
