Китай розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет у нових шахтних пускових установках і не виявляє готовності до переговорів щодо контролю над озброєннями. Про це повідомляє Reuters з посиланням на звіт Міністерства оборони США.
Згідно з документом Пентагону, йдеться про твердопаливні міжконтинентальні балістичні ракети DF-31, розміщені в шахтах поблизу кордону з Монголією. Раніше американська сторона вже повідомляла про існування цих об’єктів, однак уперше назвала орієнтовну кількість розміщених у них ракет.
У звіті зазначається, що станом на 2024 рік ядерний арсенал Китаю налічував близько 600 ядерних боєголовок. Хоча темпи їхнього виробництва дещо сповільнилися порівняно з попередніми роками, Пекін продовжує нарощувати свій ядерний потенціал. За оцінками американських військових, до 2030 року Китай може збільшити кількість боєголовок до понад 1000 одиниць.
Некомерційна організація Bulletin of the Atomic Scientists також зазначає, що Китай модернізує та розширює свої ядерні сили швидше, ніж будь-яка інша ядерна держава.
У Пентагоні наголошують, що Пекін не демонструє готовності до активної участі в переговорах щодо контролю над озброєннями. У документі йдеться про відсутність ознак намірів Китаю розширювати або поглиблювати діалог у цій сфері.
Окремий розділ звіту присвячений ситуації навколо Тайваню. За оцінкою американських аналітиків, Китай прагне бути готовим до можливого воєнного конфлікту з островом і досягнення переваги до кінця 2027 року. Серед можливих сценаріїв розглядається завдання ракетних ударів по Тайваню з відстані 1500–2000 морських миль. У звіті зазначається, що масоване застосування таких засобів може суттєво ускладнити військову присутність США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Посольство Китаю у Вашингтоні відкинуло звинувачення, заявивши, що КНР дотримується оборонної ядерної стратегії, підтримує свої сили на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки, та виконує зобов’язання щодо мораторію на ядерні випробування.
Як повідомляло раніше ForUa, ЄС занепокоєний економічним тиском Китаю та його роллю в російсько-українській війні.
