Чому керівництво «Могилянки» забороняє мені читати лекції?
Я на своїх лекціях не матюкаюся, не розповсюджую порнографію, не ображаю своїх опонентів, не пропагую аморальний спосіб життя, не пропоную студентам вживати наркотичні речовини…
Я, всього-на-всього, розповідаю об’єктивну онтологічність світу, трансцендентний порядок речей, морфологію та динаміку стилів мислення людини та особистість в її якісній соціальній визначеності.
Я порушую питання біоетики, індивідуальних та групових прав, статусу меншин – всю тематику людської емансипації, яку чомусь зводять тільки до розуміння свободи.
Я не приховую, що не тільки знаходжуся в фронтальній опозиції до ліволіберального стилю мислення, але й в свою чергу висуваю консервативну альтернативу філософії життя.
Я говорю про втрату ефекту присутності Бога в суспільстві (відчуття суспільства, як усвідомленого та ієрархічно вибудованого Космосу).
Я говорю, що будь-яка релігійна традиція та культура творять свій єдиний, неповторний (а тому і цінний) образ людини та свій стандарт людськості.
І, що поза цим образом та поза цим стандартом людини не існує.
Я говорю, що сучасність – це не тільки науково-технічний прогрес, але й втрата морально-ціннісних ресурсів традиційного суспільства.
Таких, як сімейна та трудова етика, потенціал довіри та солідарності, честь суспільного служіння…
Все те, що потрібно для розвитку суспільства та його модернізації, але яке не виробляється самостійно, а береться з минулих епох – досвіду наших предків.
І в боротьбі на арені зіткнення множинності можливих виборів (проектів, програм, стратегій) я завжди захищав, захищаю та буду захищати витоки, основи та спадщину, які сьогодні знаходяться під загрозою.
І цю загрозу я вбачаю в лівацькому екстремізмі.
Бо для мене екстремізм – це відсутність можливості дискусії, протиприродні статеві відносини, трансгендерність, клонування, дітовбивство, культурна деградація, експлуатація людини…
Все те, що руйнує вид Homo sapiens.
P.S. А ще я переконаний, що Україна переможе всю цю московсько-ординську навалу!
І Перемога буде за нами!
Сергій Чаплигін, філософ
