Зростання економіки України у разі затягування війни до середини 2024 року становитиме 1,9% у 2023 році та 2,5% у 2024 році, а валові міжнародні резерви у 2024 році впадуть до критичного рівня у $12,6 млрд, такий альтернативний сценарій макропрогнозу представив Національний банк України в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч проти п'ятниці.
"У разі реалізації сценарію з тривалим збереженням високих ризиків безпеки перспективи відновлення економіки України наступного року суттєво погіршаться. Більш тривалий період пригніченого попиту, низької інвестиційної активності та логістичні обмеження будуть основними стримуючими факторами зростання ВВП. У таких умовах повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року", - зазначає Нацбанк.
Він уточнює, що зростання реального ВВП на рівні близько 2% очікується лише завдяки частковій адаптації бізнесу до війни та активній міжнародній фінансовій допомозі, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Його базовий сценарій передбачає завершення активної фази бойових дій у середині 2023 року та зростання ВВП наступного року на 4% (після падіння на 31,5% цього року) та на 5,2% - у 2024 році зі збільшенням резервів до кінця 2024 року до $27,4 млрд.
"НБУ не прогнозує перебіг військових подій, однак має робити різні припущення щодо них як визначального чинника впливу на економіку… Терміни перемоги у розв'язаній Росією повномасштабній війні стали основним фактором, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки", – пояснює центробанк необхідність розробки альтернативного сценарію.
У ньому передбачається зниження інфляції з 30% цього року до 13,4% наступного року замість 20,8% у базовому через припущення, що підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету відбудеться лише у 2024 році. Внаслідок цього інфляція на 2024 рік в альтернативному сценарії оцінюється в 19,6% проти 9,4% у базовому.
Серед інших припущень альтернативного сценарію – повне відкриття морських портів на рік пізніше порівняно з базовим – лише з другої половини 2024 року, а також продовження відтоку населення з країни наступного року у розмірі 1,4 млн на додаток до 8 млн у цьому. Передбачається, що біженці почнуть повертатися лише 2024 року в невеликій кількості – 0,6 млн, тоді як базовий сценарій передбачає повернення 0,4 млн вже 2023 року та 2,5 млн – 2024 року.
"Більшість інших припущень, зокрема активна міжнародна фінансова допомога, наявність програми з МВФ, зберігаються і для зазначеного (альтернативного) сценарію", - уточнює НБУ.
В альтернативному сценарії експорт суттєво скоротиться, що посилить фінансові труднощі бізнесу, а в аграріїв знизиться мотивація до розширення діяльності, скоротяться ресурси для проведення посівних кампаній, що призведе до зменшення врожаю у 2023 та 2024 роках, зазначається у звіті.
"Фіскальна політика залишиться м'якою через необхідність забезпечувати витрати на потреби оборони та підтримку населення. Відповідно зросте потреба у нарощуванні дефіциту бюджету, що відстрочить терміни фіскальної консолідації та зумовить вищий рівень державного боргу", – додав Нацбанк.
Він зазначив, що роль міжнародної підтримки у фінансуванні дефіциту буде визначальною, що дозволить уникнути подальшої монетизації держборгу НБУ. Однак через значне нарощування боргового навантаження зросте потреба в поступовому переході до більш жорсткої фіскальної політики у післявоєнний період.
"Ризики макрофінансової дестабілізації для цього сценарію значно вищі, ніж для базового, тому проведення виваженої макроекономічної політики та підтримка від міжнародних партнерів будуть критично важливими", - наголосив Нацбанк.
