Віктор Ладуха, міський голова Бурині, що на Сумщині, активно підтримував Збройні сили України перед початком російського вторгнення, а під час окупації залишався разом зі своєю громадою та забезпечував її життєдіяльність. Тому звинувачення на його адресу у нібито співпраці з окупаційною владою РФ - це є політична розправа та помста опонентів. Про це нашим журналістам розповіли місцеві мешканці та депутати Буринської міської ради.
Віктор Ладуха, міський голова Бурин (праворуч)
Із самого початку окупації території громади Ладуха не втік, як деякі представники силових структур, зокрема поліції та прокуратури. А, навпаки, захищав мешканців Буринської ОТГ у складний час. Зокрема, організував роботу комунальних служб міста, підвезення продуктів – молока, хліба, олії, та гуманітарної допомоги.
«Ніхто нікуди не здавався. Ми працюємо за українськими законами. У нас майорить український прапор», – заявив Віктор Ладуха на відео від 2 березня. «Громада в нас невелика. Але патріотичний дух у всіх стовідсотковий. Тут всі за Україну і боронитимуть свій клапоть землі до останнього. Хочу сказати ще раз: Буринь – це Україна», – додав Ладуха.
Міський голова Бурині відомий підтримкою 58-ї бригади ЗСУ та активною співпрацею з активістами для формування територіальної оборони. Яку, як повідомили нам у Бурині, перед війною так і не було створено, оскільки через позицію частини опозиційних до міського голови депутатів, блокувалось проведення сесій міськради та виділення коштів на ТрО.
В громаді добре знають його гуманітарні проекти: вшанування пам’яті жертв Голодомору, підтримку Православної церкви України та ветеранів АТО.
Саме тому місцеві обурені звинуваченнями на адресу Ладухи, його заступника Євгена Базими та депутата міськради Олександра Гудименка у нібито співпраці з окупаційною владою РФ.
Місцеві звертають увагу, що Євген Базима, якому також «шиють» справу про пособництво окупантам, учасник АТО, воював за територіальну цілісність України з 2014 року, мав важке поранення. Тож звинувачення на його адресу у колабораціонізмі - є особливо цинічною брехнею, розповідають депутати міськради.
Міському голові повідомили про підозру під час візиту Віктора Ладухи до Києва. За словами керівника відділу правового забезпечення апарату виконкому Буринської міськради В’ячеслава Дериземля, Віктор Ладуха їхав давати свідчення до Центрального апарату управління СБУ – у справі за власною заявою про ймовірну співпрацю окремих жителів Бурині з російськими окупантами.
За інформацією від співробітників міської ради Бурині, частина керівництва поліції та прокуратури втекли у перші ж дні окупації громади. А міському голові Віктору Ладусі були відомі факти про те, що деякі місцеві політичні діячі пішли на співпрацю із окупантами. І саме вони, побоюючись відповідальності, могли ввести в оману правоохоронні органи щодо самого міського голови.
Ще одна причина атаки на Віктора Ладуху – банальна політична помста, вказують місцеві. Відомо, що активну діяльність проти мера Бурині вів народний депутат від «Слуги народу» Максим Гузенко. ЗМІ повідомляли, що саме він був ініціатором перевиборів у Бурині у 2021 році, щоб змістити законно обраного міського голову.
До слова, опоненти ведуть кампанію проти Ладухи вже майже два роки, а в останні місяці перед військовою агресією з боку РФ, опозиційні до міського голови депутати взагалі паралізували роботу міської ради, чим спровокували неприйняття бюджету об’єднаної громади, а відтак і виділення коштів на територіальну оборону.
Ладуха пов’язує неприязнь до себе з боку Гузенка із корупцією у земельних питаннях. Міський голова зобов’язав проводити всі земельні операції через відкриті аукціони, а депутату від «Слуги народу», фермерське господарство якого орендує землі на території громади, вочевидь стало невигідно сплачувати податки у повному обсязі.
Нагадаємо, що 30 квітня Київська міська прокуратура повідомила, що за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва повідомлено про підозру міському голові Буринської міської ради, його заступнику та одному з депутатів міськради у співпраці з державою-агресором та матеріальному забезпеченні її збройних формувань (ч. ч. 4, 6 ст. 111-1 КК України).
