Україна і Росія на двосторонніх переговорах обговорюють мирну угоду з 15 пунктів, яка включає оголошення Києвом відмови від вступу в НАТО в обмін на безпекові гарантії від союзників та виведення російських військ з України, які зайшли на її територію після 24 лютого.
Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на три джерела, які брали участь у переговорах, пише Європейська правда.
Угода, яку українські та російські переговорники вперше обговорили у повному обсязі у понеділок, передбачає відмову Києва від своїх амбіцій щодо вступу до НАТО та обіцянку не розміщувати іноземні військові бази чи озброєння в обмін на захист від союзників, таких як США, Велика Британія та Туреччина, заявили джерела.
Видання підкреслює, що характер західних гарантій безпеки України та їхня прийнятність для Москви може виявитися великою перешкодою для укладення будь-якої угоди. Також перешкодою може стати статус українських територій, захоплених Росією та її маріонетками у 2014 році.
Хоча Москва і Київ заявили в середу, що вони досягли прогресу за умовами угоди, українські посадовці скептично ставляться до того, що президент Росії Владімір Путін готовий до миру. Вони побоюються, що Москва намагається виграти час для перегрупування своїх сил і відновлення наступу.
Радник президента України Михайло Подоляк заявив виданню, що будь-яка угода включатиме пункт про те, що війська Російської Федерації залишають територію України, захоплену з моменту початку вторгнення 24 лютого, а саме південні райони вздовж Азовського та Чорного моря, а також територію на схід і на північ від Києва.
За угодою, Україна збереже свої збройні сили, але буде зобов'язана залишатися поза військовими союзами, такими як НАТО, і утримуватися від розміщення іноземних військових баз на своїй території.
Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив журналістам у середу, що обговорюється можливий нейтралітет України за прикладом Австрії чи Швеції.
Подоляк пояснив заяви з Росії спробою демонструвати ініціативу в переговорах та фактично заперечив твердження, що така пропозиція лунала від української сторони. Він пояснив, що Україна прагне отримати «абсолютні гарантії безпеки» - дієвіші, ніж виявився на практиці Будапештський меморандум.
