Бюджет 2022 года принят. Сколько кому дали денег

📅 02.12.2021    🕐 18:54

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2022 рік. "За" документ в цілому проголосували 268 депутатів.

Що зміниться у наших гаманцях? Хто найбільше дає у бюджет? На що більше витратять?

"Епоха бідності" триває?

Бюджет 2022 року передбачає підвищення соціальних стандартів. Але не так часто і не так швидко, як у попередні роки.

Мінімальна зарплатня на початок 2022 року становитиме 6500 грн на місяць, - такою вона стала з 1 грудня 2021 і такою ж залишатиметься до жовтня 2022, коли вона зросте на 200 грн або на 3%.

Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд закладає в бюджет.

Базовий соціальний стандарт - прожитковий мінімум, який підвищать з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2022 року, традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник.

На 1 січня 2022 року він становитиме 2393 грн, а до грудня зросте до 2589 грн. Для порівняння: за підрахунками мінсоцполітики, у жовтні 2021 фактичний прожитковий мінімум становив 4389 грн, а з урахуванням усіх обов'язкових платежів - усі 5026 грн.

Крім того, український прожитковий мінімум традиційно залишається нижчим за рівень "абсолютної бідності" - фізіологічного мінімуму, необхідного для життя людини, запропонований ООН (5 доларів на день відповідно до паритету купівельної спроможності для країн Центральної й Східної Європи та СНД).

При цьому саме цей показник впливає на розмір оплати праці у бюджетній сфері, на пенсії за віком, а також інші платежі (допомога з безробіття, з вагітності та пологів, догляду за дитиною, сума аліментів).

На що витрачаємо?

Можна сказати, що за напрямком призначенням видатків у 2022 році Україна найбільше витратить на безпеку та оборону - 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон.

Але якщо розглянути ці видатки детальніше, то суто на оборону піде понад 152 млрд грн.

Водночас МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку саму суму, як і у 2021 році - майже 100 млрд грн.

Традиційно однією з найбільших статей видатків залишається сума, що її виділяють з бюджету на покриття дефіциту коштів пенсійного фонду. У 2022 вона становитиме трохи більше 200 млрд грн , що лише на пару відсотків більше, ніж у 2021.

Ці видатки враховують інфляцію, прогнозований обсяг ЄСВ (Єдиного соціального внеску, із якого фінансується пенсійний фонд), зміни у розмірі мінімальної пенсії, індексація пенсій у березні 2022 року. А також продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним пенсіонерам та 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років (до досягнення ними 80-річного віку).

При цьому, як відзначають у рахунковій палаті, щоб здійснити усі запроваджені з ініціативи президента доплати, пенсійний фонд вже вдається до короткострокових запозичень у казначействі, щоб покрити касові розриви, - сума боргу на жовтень 2021 перевищила 75 млрд грн.

Так само як анексія Криму та втрата контролю над частиною Донбасу у 2014 році показала важливість фінансування армії, пандемія коронавірусу засвідчила важливість адекватного фінансування медицини.

Видатки на охорону здоров'я у проєкті державного бюджету на 2022 рік визначені в обсязі 194 млрд грн. В уряді запевняють, що цього буде достатньо для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичного персоналу - до 13,5 тис. на місяць.

Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн, проте вони все ще не дотягують до закріплених законодавчо мінімальних 5% від ВВП.

На вакцинацію у 2022 році виділяють стільки ж, як і у 2021 - 2,6 млрд грн.

Водночас коштів на доплати лікарям, які працюють із пацієнтами, які хворіють на коронавірус, не передбачили.

Звідки беруться гроші?

Найбільшим "донором" бюджету наступного року є підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн. Ця стаття до другого читання проєкту бюджету зросла на понад 20 млрд грн.

Крім того, на 24 млрд грн порівняно із першим читанням зросли і рентні платежі, які загалом становитимуть понад 70 млрд грн.

З іншого боку, сумарно більшу суму в бюджет сплатить населення. Саме прості українці формують головні дохідні статті бюджету через податок на додану вартість (ПДВ) та акцизи у кінцевій ціні товарів та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Від ПДВ з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн.

ПДФО має забезпечити майже 150 млрд грн доходів бюджету. До другого частину цього податку вирішили перерозподіляти через місцеві бюджети на покриття різниці із ринковим рівнем тарифів на тепло.

А акцизи - на українські та імпорті товари - дадуть ще понад 150 млрд грн.

Усі податкові надходження, крім податку на доходи фізичних осіб, були значно збільшені до другого читання - загалом, на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання - у рентних платежах, які зростуть на майже 25 млрд грн.

Що цікавого?

З огляду на те, що цей опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії, особливу увагу депутатів, експертів та навіть МВФ привернули видатки на комунальні субсидії.

Спочатку уряд подав проєкт бюджету із видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн.

Представляючи проєкт нового бюджету у вересні урядовці казали, що це на понад 3 млрд грн більше цьогорічних видатків, і що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями усіх, хто їх потребує.

Але у жовтні урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, - загальна сума до кінця 2021 року перевищать 47 млрд грн.

Тож наразі заплановані на 2022 рік видатки на субсидії є суттєво меншими, ніж ті, що реально знадобилися українцям у 2021 році. Як зазначають у рахунковій палаті, у разі подорожчання комунальних послуг, зокрема за рахунок зростання ціни на газ, і збільшення кількості субсидіантів "посилюються ризики необхідності перегляду таких видатків".

Втім, як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, в уряді вважають, що виділених коштів буде цілком достатньо для виплати субсидій, а у разі, як не вистачить, уряд попросить парламент переглянути ці видатки - як і в поточному році.

Тоді як у бюджеті на 2021 були закладені 7,4 млрд грн доходів від ліцензування грального бізнесу, у 2022 планові доходи від ліцензування азартних ігор та лотерей є у 6 разів меншими і становлять 1,2 млрд грн.

Коли влітку 2020 Рада легалізувала гральний бізнес, ініціатори закону говорили про щорічні надходження у близько 7 млрд грн.

Проте вже влітку 2021 року депутати ухвалили в першому читанні проєкт закону, за яким оподаткування та ліцензування азартних ігор пропонують суттєво знизити.

alt=line srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/105E5/production/_106954076_0fcbf494-ee43-4b04-8398-e150bdbccd82.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/105E5/production/_106954076_0fcbf494-ee43-4b04-8398-e150bdbccd82.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/464/cpsprodpb/105E5/production/_106954076_0fcbf494-ee43-4b04-8398-e150bdbccd82.jpg 464w" sizes="(min-width: 1008px) 645px, 100vw" class="eehpdyc0 bbc-100dhyn e1enwo3v0" v:shapes="_x0000_i1025">

Доходи від приватизації, яка вже кілька років є "провальною" статтею українських бюджетів, заплановані в удвічі меншому обсязі. Якщо у 2021 від приватизації хотіли отримати 8 млрд грн (а наразі отримали лише 2 млрд грн), то у 2022 план знижено до 4 млрд грн.

line

На реалізацію проєкту "Президентський університет" у бюджеті 2022 року виділили майже 500 млн грн.

При цьому до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в українських університетах передбачено 105 млн грн. У 2021 році ці видатки планувалися на рівні у 100 млн грн, а фактично профінансували близько десятої частини.

На фонд президента з підтримки науки, освіти та спорту піде ще 500 млн грн.

Ще 4 млн грн має піти на президентський грант молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії.

line

Як і в попередні роки, ухвалення бюджету на 2022 рік відбувалося із порушеннями податкового та бюджетного кодексів і парламентського регламенту, а також рішення Конституційного суду.

За законом, бюджет на наступний рік має бути ухвалено не пізніше 1 грудня попереднього року, і він не може скасовувати чи змінювати положення інших законів, наприклад, податкових. Проте всі ці вимоги закону не дотримані і цього разу.

Поданий урядом проєкт бюджету 2022 року до другого читання парламентський комітет розглядав вночі, і навіть після цього не зміг сказати, чи враховані у ньому податкові зміни, які депутати схвалили 30 листопада.

"У супровідних матеріалах до доопрацьованого законопроєкту не наведено пояснень щодо стану врахування положень законопроєкту № 5600 у показниках доходів доопрацьованого проєкту державного бюджету на 2022 рік за видами податків", - йдеться у висновках профільного комітету.


Главные новости

Полiтика Економіка Суспiльство Столиця Надзвичайні події Свiт Cтатті Головнi Недвижимость
bigmir)net TOP 100
2001 — 2022 © ForUm. (AMP)