За останні пару тижнів меми про Моршин обійшли навіть найбільш віддалені від ковідного порядку денного фейсбук-сторінки.
Місто, яке раніше асоціювалось з санаторними путівками та всім відомою мінеральною водою, раптом стало безпечним оазисом посеред "червоної" Львівщини й України загалом.
А все тому, що за день, коли в Україні з підтвердженим ковідом померли 692 людини, тут не було жодної ковідної госпіталізації.
Найбільш поширене припущення: відсутність госпіталізацій є наслідком пілотного проекту з масової вакцинації. На 3 листопада в місті однією дозою щеплено 75,2% дорослого населення, двома – 74%.
Більше хіба в Липецькій ОТГ на Харківщині, де живе 13,5 тисяч людей – там одну дозу, за словами обласних чиновників, ще в жовтні отримали 93,4% (!) дорослого наслення. Дві – 50,5%.
"Українська правда" поїхала в Моршин і перше, що почула від міського голови Руслана Ільницького – "усе не так, як у мемах".
"У нас все таки хворіють люди, хай у легкій формі. Маємо 30 хворих, з них троє у лікарні – це три літні жінки, 70-80 років", – розповідає Ільницький, поки ми їдемо від міськради до міського парку на його авто.
Це займає всього кілька хвилин, адже Моршин – невеликий населений пункт. Тут живе трохи більше 4 тисяч людей. Дорослого населення, яке підпадає від вакцинацію – 3 439.
Усе місто – це кілька санаторіїв, бювет, завод мінеральних вод, три храми, парк, десятки маленьких магазинів з "брендовим одягом", сувенірами, польськими шоколадками й довга центральна вулиця Франка.
Вакцинальний куш, смс від Шмигаля та тиск
Масова вакцинація для Моршина насправді була рішенням проблеми під назвою "пустий курорт". Місто, яке тримається на санаторіях і відпочивальниках, що їх заповнюють, через ковід втратило надто багато.
"Весною 2020 тут була друга Прип’ять, – пригадують місцеві, – На все місто працювали тільки АТБ і "Рукавичка". Єдиним підприємством, що рятувало міський бюджет, був завод мінеральної води "Оскар", де розливають "Моршинську". Він працює безперервно.
У 2021 ситуація загострилась ще більше. За перший квартал місто недовиконало бюджет на 50%, санаторії заборгували місту 13 мільйонів гривень, а їхні працівники сиділи без роботи.
Руслан Ільницький керує Моршином уже четверту каденцію
На фінансові втрати від епідемії наклалась ще й децентралізація – з січня 2021 Моршин почав жити за спільним бюджетом з навколишніми, неплатоспроможними, за словами Ільницького, селами.
– Ми перебирали різні варіанти, креативні, накидували, що ми можемо з цим зробити. А тоді ВООЗ якраз казала про колективний імунітет, який буде, якщо щепити 70%... І ми вирішили написати листа прем’єр-міністру, – розказує мер, прогулюючись з УП центральним парком.
Так Моршин зірвав свій вакцинальний куш.
13 квітня, коли по Україні щеплювали лише групи ризику, Моршин розгорнув пілотний проект з масової вакцинації – у місто заїхала партія китайської вакцини Coronavac. До експерименту тут щепили 361 людину препаратом AstraZeneca.
За два тижні пілотного проекту місто збиралось вакцинувати 70% населення. Такий план був занадто амбітним навіть для невеликого Моршина.
– За два тижні ми вакцинували однією дозою 42% жителів (1 444 людини – УП), – пригадує Ільницький. – Після того Денис Анатолійович (Шмигаль – УП), прислав мені смс-ску – привітав зі святами і подякував. 64% в нас було аж 5 липня, а коли з’явився Pfizer, то буквально за десять днів ми набрали 70%.
У ці 70% не потрапив Богдан Михайлович – місцевий житель, що якраз вклинився в нашу розмову. Він щепився буквально за тиждень до нашого приїзду і то – майже випадково. Пішов у лікарню за ковідним сертифікатом свого зятя і спитав, чи є його перепади в тиску протипоказанням для щеплення. На що почув – ні.
– Я тут же встаю, іду в сусідній кабінет і кажу: "Вакцинуйте!", – пригадує чоловік.
Усі секрети кампанії та 100 грам до щеплення
До початку вакцинальної кампанії в Моршині була доволі адекватна дискусія про щеплення, розповідає міський голова. Без акцій протесту та заяв про "чіпування". Однак побічних ефектів, від тоді ще маловідомих вакцин, містяни таки трохи побоювались.
Втім страх, крім пункту щеплення, живе ще у двох місцях. І хто зна, де частіше.
Перше – міське кладовище, де за даними місцевої влади, за весь час епідемії від ковіду поховали трьох жителів. Двох у 2020 і одного у лютому 2021.
Друге – гаманець. Ільницький припускає, що принаймні половина жителів пішла на вакцинацію саме з економічних міркувань. Люди хотіли повернутись на роботу.
Утім ключову роль, вочевидь, зіграло дещо інше – потужна агітаційна кампанія, якою опікувалась робоча група при міськраді. Крім стандартних відеозвернень, репостів зі сторінки МОЗу та брошур з білбордами, які на себе взяла місцева ІТ-компанія, Моршин зробив одну дуже просту та дієву річ.
Сімейні лікарі обдзвонили чи не кожного в місті й запросили на щеплення.
Над обдзвоном працювало п’ять медичних команд, у кожній був лікар, який вже працював з ковідом. Телефонували кожному особисто, а не одному з членів родини, запевняє головний лікар Моршинської міської лікарні Геннадій Юкшинський.
Близько 200 людей під час першого обдзвону у середині квітня відповіли, що чекатимуть на Pfizer. Їх занесли в окремий список і набрали, коли він з’явився, додає Юкшинський.
Особливо стурбовані жителі телефонували Юкшинському напряму:
– Питають, а то правда, що міський голова вакцинувався? Кажу, правда. Це точно? Точно! І як? Усе добре, бачите, виступає по телевізору. А мужчини, звісно, про своє: чи можна 100 грам випити до вакцинації? А після? Або: "Я завтра йду на день народження, шо я буду сьогодні вакцинуватись".
– Так можна чи не можна? – уточнюємо в головлікаря.
– Це як у тому анекдоті: "Доктор, а можна мені випити 100 грам? – Можна і 200! – А я ніколи ще не пив…" І тут так само, не можна сказати точно. Але я кажу так: якщо з доктором, то можна (сміється).
Для масової кампанії Моршину вистачило двох пунктів щеплень на базі міської лікарні та однієї мобільної бригади, що виїжджала в санаторії та на завод.
Були в Моршині й публічні агітатори, як от місцева знаменитість – співак, учасник "Голосу країни" Ростислав Кушина. Після дзвінка з міськради він допомагав домовлятись за білборди, закликав щеплюватись на своїх концертах і в соцмережах.
Каже, що на свій виступ у Моршині, що відбувся в день нашої зустрічі, пускатиме лише вакцинованих або з ПЛР-тестом. Втрати фанатів і відписок в інстаграмі не боїться. Бо пустий курорт – катастрофа для всіх.
– Щоб ми далі жили, і все в нас було добре, ну… не добре – в нас війна, але можна вберегти себе хоча б від хвороби – вакцинуватись. Бо це ще більше навантаження на країну, – каже Кушина.
Окрім прохання від влади, на ковід-агітацію в Кушини були й особисті причини.
Рік тому він повернувся з концерту в Коломиї з "подарунком" – коронавірусом. На нього перехворіла вся родина та його команда. Найтяжчий перебіг хвороби припав на 80-річного діда, який аж ніяк не хотів їхати в лікарню.
КТ, на яке його ледь вмовили, показало 50% ураження легень. Сатурація впала до 84. Чотирнадцять наступних днів він провів у стрийській лікарні, досі живе з постковідним синдромом. Нині планує вакцинуватись Corovanac.
– Дідо казав, що він уже все – прощається, – пригадує Кушина, – а б не пережив, знаючи, що це я зробив. Бо приніс цю хворобу я.
"Якщо ти вакцинований, у тебе завжди більші шанси"
Чи не найдужче відчув на собі удар коронавірусу "Моршин-курорт" – найбільший оздоровчий комплекс міста, що належить Федерації профспілок України.
Це 5 санаторіїв, бювет, бальнеологічна лікарня та діагностичний центр. Левова частка тутешніх відпочивальників приїжджають за державний кошт, платна путівка коштує від 750 до 1050 за день.
За час епідемії "Моршин-курорт" не лише втратив значну частину доходу, а й наростив свої борги, розповідає його медичний директор Олег Мельник. У березні 2020 підприємство тільки-но вийшло на свої показники до 2014, до війни.
– І тут раз – і карантин, ми не можемо працювати. За березень виїхали всі гості, 1 квітня ми зупинили свою діяльність. Але ж податки – на нерухомість, на землю, світло – треба було платити, – розповідає Мельник.
Експеримент з вакцинацією він вважає більш ніж вдалим. Завдяки йому у вересні цього року курорт вийшов на "тверді" цифри 2019 року – 900 відпочивальників за день. 100% працівників нині вакциновані або перехворіли, вмовляти майже нікого не довелось.
– Треба розуміти, що в медицині ніде немає 100% гарантії, але медицина завжди каже за шанси, – ділиться роздумами про вакцинацію Мельник.
– Якщо ти вакцинований, то маєш у 10 разів вищі шанси не захворіти, ніж невакцинований. Якщо захворів – маєш у 10 разів вищі шанси перенести хворобу легко. Якщо попав у лікарню – у 10 разів вищі шанси не лягти в реанімацію. У тебе завжди є більші шанси.
Разом з боргами, сподівається Мельник, ковід принесе їм і нову категорію відпочивальників – постковідних пацієнтів. Їх прийматимуть у реабілітаційному відділенні, яке опікується людьми після пневмоній і операцій на легенях.
Одного з нинішніх гостей "Моршин-курорту" УП зустрічає на головній площі міста.
Микола Антонов сидить на дерев’яній лавці й голосно слухає музику – жартує, що продовжує святкувати вчорашній день артилерії. Він приїхав на Львівщину не після ковіду, а після війни – 6 останніх років служив під Маріуполем, у Попасній, Сєвєродонецьку та Лисичанську.
– Я був комуністом і прикордонником, погранічніком, хотів свою країну захищати комуністом, – розказує про себе чоловік. – А потім став націоналістом! Сам не знаю, коли переродився.
У Моршині Миколі подобається, він дивується, що "ніхто нічого не каже" за його кіровоградський суржик. Розповідає, що про місцевий експеримент з вакцинацією чув, сам теж є двічі вакцинованим – "бо командир, треба було". Ділиться своєю проблемою з "Дією":
– Перву вакцину я получив 7 березня у шпиталі Сєвєродонецька, це був Covishield, індійська, – розгортає свій жовтий паперовий сертифікат чоловік. – Потом я переїжджаю з Сєвєродонецька на пункт постійної дислокації, це 40 окрема артилерійська бригада, там другу треба було получати AstraZeneca, італійську.
І тепер воно все не підтягується в "Дії"! У нас так все зроблєно, я не знаю як…
Після нашої короткої розмови Микола Антонов встає з лавки і йде на площу – просить сфотографувати його біля пам’ятних плит загиблим військовим і плакату з портретами героїв Небесної Сотні.
"Треба до сестри у Львів їхати, інакше б не робив"
Моршинська міська лікарня – перша за понад півтора роки епідемії, в яку УП заходить без халата, резинових рукавиць та захисного екрану.
Бо в цій лікарні… немає ковідного відділення. І ніколи не було.
Усіх тяжких ковідних хворих з Моршина везуть у районну лікарню в Стрий, що за 20 хвилин їзди машиною. Вона є опорною під ковід. Моршинська лікарня для роботи з епідемією не годиться – тут немає навіть інфекційного відділення.
Втім усіх жителів Моршина, яких госпіталізують до Стрию, зараховують у статистику Моршина.
– Наш профіль – це лікування гастрозахворювань, дитячих і дорослих, – розповідає її головлікар Геннадій Юкшинський. – До нас з усієї України їдуть, бо тут є моршинська мінеральна вода. Но не та, яку ви купуєте в магазині, а так звана ропа – сольовий розчин, який видобувається глибоко з-під землі, розводиться та підігрівається.
На 3 листопада у Моршині хворіло 30 жителів, з них 18 невакцинованих і 12 вакцинованих. Троє невакцинованих у лікарні. Одна з них, 70-річна жінка, у стані середньої тяжкості лежить під киснем.
– А за цих 12 навіть нема шо говорити, бо то все в легкій формі. Вони навіть не дуже хотять лікуватися, бо в принципі нема що лікувати, – додає головлікар.
Нині в Моршині щеплюють двома препаратами – Pfizer і Coronavac, попит на них приблизно однаковий. Китайську вакцину Юкшинський радить людям віку 65+, бо та "легше переноситься".
Як і впродовж усієї кампанії, працюють два пункти щеплення. До них, на відміну від Києва чи Дніпра, не шикуються довжелезні черги. О 14 годині в будній день під кабінетом збирається до 5 людей.
– Живая очередь, но принимают в день по 60 человек – с полдевятого до двух, – переповідає своєму знайомому жінка, що якраз виходить з кабінету після "розвідки".
На запитання УП про мотиви щеплення люди з черги впираються у вимоги "червоної зони" – то "до сестри у Львів треба їхати", то "зробив, бо заставили". Нічого про страх померти з трубкою в трахеї у стрийській лікарні. Нічого про бажання повернутись до нормального, доковідного життя.
Хтось його ще пам’ятає?
***
Чи є моршинська статистика ознакою вакцинального дива?
На це запитання тут відповідати не квапляться. Місцевий головлікар каже, що для узагальнень треба зачекати – хоча б до кінця року. Оцінити смертність, наявність ускладнень і форму перенесення хвороби.
Втім цифри все ж дають привід для радості: після запуску експерименту, за словами того ж головлікаря та мера, у місті не було жодної смерті від коронавірусу, жоден вакцинований не хворів у тяжкій формі.
Влітку цього року, за словами Ільницького, курорт був повністю заповнений. А "Моршин-курорт" зміг почати сплачувати поточні видатки. Місто нині виконує бюджет на 87%.
І найголовніше: "Я думаю, що завдяки цій кампанії ми таки врятували когось від смерті", каже мер. Серед тих, кого врятувати не вдалось, його теща, яка жила в сусідньому Стрию. Вона померла від ковіду, не дочекавшись вакцинації.
