Потоки брудної води, що перекидають автомобілі, мов дитячі іграшки, та руйнують будинки у прямому ефірі, а на протилежному боці континенту – пекельна спека та лісові пожежі, які фізично не встигають гасити. Липень 2021 року запам’ятався стихійними лихами у багатьох країнах Європи та світу.
Перші дні серпня також не тішать. У Греції пікова температура перевищила 46℃, перетворивши для багатьох туристів відпустку на гарячу пательню.
Втім, ці погодні аномалії навряд чи здивували тих, хто давно переймається темою зміни клімату. А літо 2021 року стає черговим переконливим аргументом про те, що кліматичні зміни стають реальністю. Причому, як свідчать дані Єврокомісії, ми опинилися в одному з їхніх епіцентрів. Темпи потепління в Європі, а отже, і в Україні, помітно перевищують загальносвітові.
Сахара поза пустелею
У п’ятницю влада Греції закликала людей уникати необов’язкової роботи та поїздок у зв'язку зі спекою: температура повітря в Афінах досягла 40 градусів за Цельсієм. Акрополь у пік спеки закривали на кілька годин, щоб не наражати на зайвий ризик туристів і працівників музею. Втім, і "нічну прохолоду" можна було назвати такою лише умовно: за даними столичної метеостанції, о 23:00 температура повітря тут склала майже 33℃.
Та понеділок 2 серпня міг стати найспекотнішим днем за останні десятиріччя – в країні очікували до +47℃, майже стільки ж, як абсолютний рекорд – +48℃ у 1977 році (що є рекордом також для всієї Європи).
Прогноз не надто помилився: метеостанція у містечку Макракомі у центральній Греції зафіксувала показник у 46,3℃.
Одночасно десятирічного максимуму сягнуло споживання електроенергії.
Це також очікувано, адже люди рятуються від спеки під кондиціонерами. У міністерстві довкілля та енергетики заявили, що в ніч на 3 серпня споживання може перевищити 9500 МВт, та закликали максимально обмежити використання електроенергії і налаштовувати на кондиціонерах температуру не нижче 26℃, бо інакше електрична мережа може просто не впоратися з навантаженням.
У метеорологічній службі кажуть, що липень 2021 року став найспекотнішим за останні 10 років. Періоди з більш-менш близькими до норми температурами повітря були короткими – фактично лише 3-5 липня і 18-25 липня. Решту часу панувала аномальна спека.
Втім, чи є вона справді "аномальною"? Чи це – нова реальність?
Синоптики вирахували десять найпотужніших "теплових хвиль", що накривали Грецію за останні 35 років. Дві з них сталися у 2021 році.
"Ми постійно реєструємо максимальні рекордні температури протягом останніх років, а це означає, що зміна клімату вже тут", – каже Ставрос Соломос, науковий співробітник Центру фізики атмосфери та кліматології Афінської академії. Він додав, що очікує ще частіших та інтенсивніших хвиль спеки.
До пекельної температури додається пов’язаний виклик – лісові пожежі. В умовах посухи їх може спровокувати найменша недбалість. Так, грецькі пожежники повідомили, що лише в останню добу липня спалахнуло 46 лісових пожеж. З більшістю вдалося впоратися одразу – але не зі всіма. На заході грецького півострова Пелопоннес мешканцям кількох сіл довелось евакуюватися. Минулого тижня через вогонь евакуювали низку населених пунктів на північ від Афін.
Але годі про Грецію.
Це – лише ілюстрація глобальнішої проблеми. Просто на півдні європейського континенту та нашого регіону її наслідки найпомітніші.
Вогонь та сухість
Вже майже тиждень палає курортне середземноморське узбережжя Туреччини, яка теж потерпає від сорокаградусної спеки. Перші пожежі спалахнули у районі Манавгат, потім у Мармарисі, а далі їхня кількість зросла до понад сотні.
Якщо у Греції обійшлося без жертв, то в Туреччині стихія забрала життя щонайменше восьми людей, і ця цифра може зрости. Полум’я знищило величезні лісові масиви, подекуди цілі села, і підступило впритул до туристичних районів.
Мережу облетіли кадри евакуації туристів з готелів на південному заході країни, в тому числі у курортному Бодрумі, де людей довелося вивозити морем.
До боротьби з вогнем залучені понад 5 тисяч пожежників, допомога Туреччині надходить і з-за кордону. Протипожежні літаки надали також Євросоюз та Україна.
2 серпня в уряді заявили, що 125 зі 132 пожеж взяли під контроль. І хоча – через те, що місцями займання сталось майже синхронно – влада не виключає версію зумисних підпалів, погодний фактор безсумнівно зіграв свою роль.
"Ми стикаємося із найнижчою вологістю за всі часи – лише 8%. Хоча за нормальних умов вологість повітря нижче 30% влітку не повинна бути ні в Анталії, ні в Муглі", – заявив міністр сільського і лісового господарства Туреччини Бекір Пакдемірлі.
На Заході європейського континенту – та сама проблема. Вихідними пожежа знищила близько 1600 гектарів лісу та сільськогосподарських угідь в іспанській Каталонії.
Палають ліси в середземноморській Італії. Пожежа на Сардинії стала наймасштабнішою за останні 27 років; горіли ліси також на Сицилії та на материковій частині країни.
Зливи та повені
Втім, кліматичні зміни – це не лише потепління. Доки південь Європи задихається від спеки та благає про дощ, трохи північніше – навіть у межах тих самих країн – лиха наробили вода та лід.
На півночі Італії аномальний град пошкодив на трасі сотні автомобілів, а в комуні Комо у передгір’ї Альп вулиці містечок перетворилися на бурхливі ріки. Вода руйнувала дороги, тягнучи за собою авто і затоплюючи будинки.
Втім, і це було дрібницею у порівняння з катастрофічними повенями у Німеччині, Бельгії та Нідерландах у середині липня. Їхні наслідки ці країни будуть долати місяцями, якщо не роками.
Повінь у західних німецьких землях Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія називають найгіршою бідою з часів Другої світової війни. Після сильних злив, коли за два дні випала двомісячна норма дощу, річки вийшли з берегів, змиваючи все на своєму шляху.
Своєрідним символом трагедії став район Арвайлер в долині річки Ар, де стихія забрала найбільше життів. Якщо в попередній великій повені у Німеччині в 2002 році загинуло близько 20 осіб, то цього разу підтверджених загиблих – близько 180, і це ще не фінальна цифра.
Щодо матеріальних збитків, страхові компанії лише застраховані втрати оцінюють у 4-5 млрд євро.
Міністр з питань захисту довкілля Німеччини Свенья Шульце після новин про повінь написала у Twitter: "Зміна клімату прибула в Німеччину".
"Ці події показують силу, з якою наслідки зміни клімату можуть вплинути на всіх нас, і наскільки важливо ще краще підготуватися до таких екстремальних погодних явищ у майбутньому", – додала вона.
Після трагедії Німеччина була вражена неймовірною солідарністю – допомагати постраждалим районам зголосилися сотні волонтерів. Але багатьох німців неприємно здивувало і те, наскільки неготовою до катастрофи виявилась розвинена й багата ФРН, чому ніхто не передбачив масштаби стихії, чому належним чином не спрацювала система попередження для місцевих мешканців, чому ніхто не ухвалив рішення про евакуацію.
Не виключено, що відлунням кліматичних змін стане зміна політичної карти країни (детальніше читайте в статті Рейтинги затопило: як масштабна повінь вплине на результати німецьких виборів).
У сусідній Бельгії, де внаслідок повеней загинули щонайменш 38 людей (а щойно країна встигла вшанувати їхню пам’ять, висока вода знову повернулася) – також лунають питання до якості системи сповіщення і координації екстрених служб.
Якщо ж брати до уваги не лише наймасштабніші катастрофи, то список місць, що постраждали від водної стихії останнім часом, стрімко зростає: повені зачепили більшу частину Європи, від Британії аж до Грузії.
Зміни на карті
Та якщо спека у Греції та рясні дощі у Бельгії сприймаються як щось природне, і дивувати може хіба що їхній масштаб, то температура на півночі Європи здатна вразити. На початку липня у Швеції, Норвегії та Фінляндії стовпчик термометра місцями сягав +34℃! Не минулося, щоправда, без курйозів – у фінському Оулу температурний рекорд хибно "створило" гаряче повітря від турбін злітаючого літака.
Гаряче не тільки у Європі.
Від екстремальної спеки потерпає Канада. На початку липня у провінції Британська Колумбія, де через прохолодний клімат домівки навіть не обладнують кондиціонерами, зареєстрували новий температурний рекорд країни – 49,5°C. Кілька днів потому містечко Літтон, де, власне, і був зафіксований цей рекорд, знищила масштабна лісова пожежа.
А у Гренландії за один лише день розтануло стільки криги, що водою з неї можливо було б вкрити всю територію штату Флорида на рівень 5 см. Лише за вівторок 27 липня острів втратив 8,5 млрд тонн льодового покриву. За розрахунками вчених, льодовики Гренландії останніми роками тануть швидше, ніж будь-коли за останні 12 тисяч років.
Звична для нас мапа Землі змінюється, і це не перебільшення.
У 2018 році наочне свідчення змін клімату надійшло зі Швеції. Того року найвища точка цієї країни – південний пік гори Кебнекайсе – втратила цей статус через інтенсивне танення льодовика, що вкриває її вершину. Та й загалом, льодовики інтенсивно тануть, і якщо ви як туристи хочете побачити якийсь із них у нинішньому вигляді – варто поспішити.
Та наскільки аномальним є це літо?
Хоча одночасна кількість погодних катаклізмів у Європі у 2021 році вражає, насправді подібні явища можна пригадати і в попередні роки.
У серпні 2017 року в низці країн Європи стовпчик термометра перевищив +40℃. Липень 2019 року європейські погодні експерти назвали найспекотнішим місяцем за всю історію глобальних спостережень. Низка країн – Бельгія, Нідерланди, Франція – того літа оновили свої температурні рекорди, на півдні останньої температура сягала 44,3℃.
Тоді у Франції через надзвичайну спеку щонайменше чотири рази вимикалися блоки АЕС. За підрахунками уряду, рекордна спека у червні-липні 2019 року стала причиною смерті 1435 осіб (хоча це не рекорд – через спеку 2003 року смертність була вдесятеро вищою).
То що ж нині з температурними рекордами?
Скептики можуть сказати, що до максимумів ще далеко. І справді, цього року температури у Європі ще не оновили попередніх рекордів. Приміром, у Скандинавії рекордні +38 реєстрували у далеких 1933 та 1947 роках. Втім, якщо брати до уваги не лише окремі дні (та ще й із питаннями до точності вимірювань майже сторіччя тому), а середньорічні температурні показники та тривалість хвиль спеки, то останнє десятиліття є рекордно спекотним.
Причому Європа нагрівається швидше, ніж решта світу.
За офіційними даними, що їх публікує Європейське агентство з охорони довкілля, у 2010-2019 роках середньосвітова та середньозважена за 10 років температура біля поверхні ґрунту була приблизно на 1°C вищою від показників доіндустріального рівня і найвищою в історії спостережень.
А от у Європі зростання за цей період було значно вищим – на 1,7-1,9°C. А в останні кілька років зростання перевищило 2°C.
Саме цей показник, 2°C, часто згадують як критичний для клімату. Тому наслідки європейського потепління тим більше не мають дивувати.
А дослідження науковців з Британії свідчить, що внаслідок підвищення температури можуть в рази почастішати катастрофічні зливи та повені на зразок тієї, що спустошила німецький Арвайлер.
Що все це означає для України?
Залишається дедалі менше сумнівів, що екстремальні погодні явища у Європі стають новою реальністю.
Не оминуть ці зміни і Україну.
Наслідки грецьких і турецьких пожеж могли відчути на собі ті, хто планував мандрівку до цих країн, або опинився у готелях у небезпечній зоні. А український авторинок може зіткнутися з "потопельниками" – пошкодженим повенями машинами з Німеччини, Бельгії та Нідерландів.
Та ще масштабніший вплив матимуть (а точніше, вже мають) власне кліматичні зміни.
Достатньо згадати зовсім безсніжну зиму 2020 року, після неї – пилову бурю над Києвом та пожежі у зоні відчуження, а влітку 2020-го – руйнівні повені у Карпатах. Про цьогорічну задушливу спеку по всій Україні кожен може розповісти з власного досвіду. Липень лише у Києві встановив чотири температурні рекорди та змусив "поплавати" дві станції метро.
"Зміни клімату призводять до зростання кількості надзвичайних та небезпечних явищ та змін екстремумів, тому можна з впевненістю сказати, що кліматичні рекорди будуть у майбутньому, на жаль, перевищені", – прогнозує Центральна геофізична лабораторія ім. Бориса Срезневського.
У Міндовкілля кажуть про загрозу опустелювання значних територій вже у найближчі 30-40 років, науковці прогнозують зниження рівня води у річках (що створює виклики і для сільського господарства, і для атомної енергетики) та підтоплення низки приморських територій через підвищення рівня світового океану – в Одеській, Херсонській областях, у Криму.
На тлі цих похмурих перспектив хоч якусь нотку позитиву додає те, що кліматичні зміни змушуватимуть Україну модернізувати та "озеленювати" свою економіку явно швидше, ніж це сталося би без зовнішніх стимулів. А оскільки Євросоюз всерйоз ставить своїм пріоритетом політику "Зеленого курсу" (і після останніх катаклізмів точно не зверне з нього!), ми можемо розраховувати також на експертну і фінансову підтримку західних партнерів на цьому шляху. І нехай для України цей шлях буде куди довшим та складнішим, аніж для Швеції чи Німеччини – головне, що він починається вже зараз.
Додатковим бонусом стане те, що ці перетворення мають в рази зменшити споживання Євросоюзом газу та нафтопродуктів. Таку мету офіційно ставить Єврокомісія.
А це має загальмувати не тільки кліматичні зміни, а й приток валюти до Російської Федерації, економіка якої тримається на продажу енергоресурсів – від яких Європа поступово відмовляється задля протидії глобальному потеплінню.
