Росія перекидає одну зі своїх бойових десантних частин до анексованого Криму. Це 56-а бригада ВДВ з Волгоградської області, яку перетворюють на 56-й десантно-штурмовий полк з базуванням у Феодосії.
Навіщо російській армії ще один десантний підрозділ на півострові та чи можна нинішні військові переміщення РФ біля України та в Криму пояснити виключно цією передислокацією?
56-а окрема гвардійська десантно-штурмова Донська "казача" бригада
56-а бригада під час війни у Чечні
56-у бригаду створили у 1946 році на основі двох стрілецьких полків, один з яких до цього воював в Угорщині у складі Українського фронту.
У 1980-х роках вона брала участь у війні в Афганістані, а в 1990-х роках - в обох Чеченських війнах. Наприклад, підрозділи бригади прикривали у Чечні кордон з Грузією.
А пізніше вона дислокувалася у місті Камишин у Волгоградської області.
За даними української групи розслідувачів InformNapalm, у 2014 році бійці 56-ї бригади входили до російських батальйонно-тактичних груп, які або діяли на Донбасі, або ж були зосереджені біля східних кордонів.
Росія участь своїх кадрових десантників у війні на Донбасі заперечувала.
Передислокація в Крим
25 березня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив, що "до кінця року 56-у десантно-штурмову бригаду переформатують на 56-й десантно-штурмовий полк з пунктом постійного базування у Феодосії".
Так підрозділ підготували до перекидання в анексований Крим.
"Це бригада, яка активно бере участь у навчаннях найвищого рівня, хоча й не можна сказати, що вона якась особлива - ВДВ Росії усі активно проводять тренування", - розповідає BBC News Україна Микола Бєлєсков, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.
За його словами, не так давно 56-а бригада брала участь у масштабних навчаннях "Кавказ-2020" - відпрацьовувала висадку оперативно-тактичного десанту і взаємодію з наземними оперативно-тактичними групами.
Також нещодаво у бригади було тренування із завантаження і висадки техніки, захоплення об'єктів і утримання до підходу основних сил.
"Вони готують і солдатів бригади, і органи управління до того, щоб діяти на всю глибину оборони противника, захоплювати плацдарми, заходити у фланг чи у тил", - додає аналітик.
А перекидання бригади в Крим він пов'язує з озвученими у 2019 році планами Міноборони РФ розгорнути в Криму ще один полк повітряно-десантних військ.
"Припускали, що полк будуть розгортати з батальйону 7-ї десантно-штурмової дивізії, який і так перебуває у Криму. Але, схоже, вирішили, що розгортати довго і хочеться мати не батальйон, а одразу цілий полк готовий. Тому вирішили прискорити процес", - пояснює Микола Бєлєсков.
Це техніка 56-ї бригади?
САУ "Мста-С" на Керченському мосту
Саме переміщенням техніки 56-ї бригади пояснюють кадри ешелонів військової техніки вздовж українських кордонів, які викликали міжнародне занепокоєння.
"На відео справді є техніка десантників - лінійка БМД різних варіацій. Але зняли і те, чого немає у ВДВшників", - відзначає Микола Бєлєсков.
Зокрема, за його словами, мова про самохідні артилерійські установки (САУ) "Мста-С", які помітили на Кримському мосту.
"У десантників немає таких САУ, у них основна артилерія - гаубиці Д-30", - звертає увагу Микола Бєлєсков.
Тому, на його думку, прив'язувати всю зафіксовану техніку лише до 56-ї бригади було неправильно.
Вочевидь, мова йде і про рух інших підрозділів.
Що ж відбувається?
На думку українських та російських військових оглядачів, нинішні переміщення російської армії пов'язані більше із закінченням зимових навчань та перевірками військ.
"Щойно у Криму відбулися великі навчання повітрянодесантних військ, у яких брали участь до 2 тис. військовослужбовців", - каже у коментарі BBC News Україна військовий експерт з російського видання "Ежедневный журнал" Олександр Гольц.
Микола Бєлєсков додає: "Росіяни офіційно заявили, що в рамках комплексної перевірки проводять пропрацювання сценарію оборони всього Чорноморського узбережжя. Тобто нарощення угруповань у Криму та Краснодарському краї".
На його думку, переміщення 56-ї бригади десантників у Крим навряд чи можна назвати завершальним етапом підготовки російської армії до якихось рішучих дій.
Зрештою, орієнтовна чисельність нового полку буде в районі 4 тисяч військових, не так і багато.
"Але, звичайно, це відкриває додаткові можливості. Одна справа мати з'єднання у Новоросійську чи в районі Волгограда, інша - у Криму", - звертає увагу Микола Бєлєсков.
"Це все у логіці дій Росії, які вона проводять з 2016 року - створення військової інфраструктури", - додає він.
Олександр Гольц відзначає, що це продовження мілітаризації Криму: "Це пов'язане у першу чергу з тим, що ніхто не визнає приєднання Криму, а значить для Росії єдиний шлях убезпечити його - військовий".
За його словами, Росія так ще й реагує на нарощування сил НАТО у Чорноморському регіону, що є свєю чергою відповіддю на російську анексію на події в Криму.
"Вже зараз у Росії є теорія про те, що з території Румунії можуть завдати удару крилатими ракетами. У цьому сенсі війська на Кримському півострові мають захистити південь Росії", - пояснює російський військовий оглядач.
"Велика війна"
Військові експерти сумніваються, що нинішнє перекидання 56-ї бригади чи інших угруповань до Криму може означати підготовку Росії до агресії з території півострову у найближчі дні чи тижні.
"Крим дуже зручний для оборони, якщо говорити про сухопутну операцію, - завдяки вузькому перешийку, що відділяє його від континентальної України і який легко обороняти. Але розгортати звідти наступ з тих самих причин досить важко", - каже Олександр Гольц.
Так само малоймовірний і швидкий початок "великої війни", яку в медіа пророчать вже кілька тижнів.
"Якщо Південний військовий округ Росії офіційно пише про свою активність, то Західний такої співмірної активності не проявляє. Справді, вони проводять тренування, але один із полків 20-ї армії, яка розміщена біля України, навпаки нещодавно перемістили на полігон у Нижній Новгород", - описує Микола Бєлєсков ситуацію у суміжних з українським кордоном військових формуваннях РФ.
Щоправда, це не виключає загального курсу напруги.
"Якщо росіяни зараз під час комплексних навчань розгорнуть військову інфраструктуру щодо управління і забезпечення військ, а потім її не згорнуть - от це буде сигналом для української розвідки, що щось відбувається", - попереджає аналітик.
А іншим сигналом буде затримка демобілізації російських строковиків.
"Поки що не можна сказати, що все, що ми бачимо, виключно означає підготовку до повномасштабної агресії. Але основи для цього можуть закласти, хоча й зарано про це говорити", - резюмує Микола Бєлєсков.
Разом з тим, залишається небезпека загострення на Донбасі, яку українська військова розвідка описала як можливу "спробу просування російських окупаційних військ углиб території України".
