Как не платить за тестирование и лечение COVID-19. Интервью главного санитарного врача Виктора Ляшко

📅 08.10.2020    🕐 15:05

  Чому нині люди платять великі гроші за тестування на COVID-19 та лікування від нього?

– Чому тест може показати негативний результат, але хвороба таки була? І як це виявити?

– Чому Україна не будує нові лікарні для хворих на коронавірус?

З цими питаннями та низкою інших ми пішли до заступника міністра охорони здоров'я, головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка.

Якщо вас цікавіть щось конкретне, то розділи цього матеріалу такі:

  • COVID-прогнози для України: хворі та госпіталізовані,
  • тестування,
  • ціна лікування.

Якщо ми не поставили запитання, яке вас цікавило, залиште його у коментарях і ми відправимо з ним запит у Міністерство охорони здоров’я.

COVID-ПРОГНОЗИ ДЛЯ УКРАЇНИ: ХВОРІ ТА ГОСПІТАЛІЗОВАНІ

– Міністр охорони здоров’я Максим Степанов озвучив прогноз, що до кінця цього тижня у нас буде 5 тисяч хворих на коронавірусну хворобу на день.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, у нас буде й до 9 тисяч.

Які ваші особисті прогнози, на скількох ми зупинимось?

– Прогнозування поширення коронавірусної хвороби – досить складне і невдячне діло.

Оскільки вірус новий і циркулює він так, що типові епідеміологічні прогнози не збуваються, то нині жодні математичні моделі у світі не підтвердили свою ефективність.

Тобто на довгострокову перспективу планувати досить тяжко. На короткострокову – більш-менш динаміка відображає і зростання кількості, і зростання госпіталізацій.

Оскільки коронавірус – це грипоподібне захворювання, то ми очікували, що співпаде зростання кількості випадків в Україні з типовим підйомом сезонної захворюваності на грип та ГРВІ.

Можливо, COVID-19 буде привалювати під час цієї циркуляції, але у нас зазвичай як: початок листопада – зростання, середина листопада – пікове таке навантаження, потім іде спад,  і в лютому місяці, на початку березня, друга хвиля грипу і грипоподібних захворювань.  

В першій хвилі зазвичай циркулюють грипоподібні захворювання, в другій – вже грип переважає.

Ми також очікували, що влітку буде спад поширення коронавірусної хвороби, але цього не сталося. Тому, я продовжую говорити, що як такої першої хвилі в нас не було, оскільки ми вчасно і якісно впровадили карантинні обмеження.

Велика кількість експертів зараз почне говорити, що ми неправильно інтерпретуємо. Але варто подивитися на графіки європейських країн, наприклад, Франції, Італії та Іспанії, і все стає зрозуміло.

У березні-квітні там було 7-10 тисяч випадків на добу в одній країні. Це і є перша хвиля. Потім падіння від 0, до 100, до 200. І тепер знову, вже зараз ми бачимо по 17 тисяч на добу в Іспанії, наприклад. Оце і є друга епідемічна хвиля.

В Україні цього не відбулося за рахунок жорстоко карантину. А зараз ми йдем так, як ідуть всі європейські країни і хвиля у нас з’явиться тільки тоді, коли в нас буде спад до нульових випадків, або хоча б до сотні.

– А можемо ми зараз злетіти до 17 тисяч на добу?

– Можемо. Але точної цифри, до якої ми піднімемось і до якої впадемо, назвати я вам не можу.

Можливо ми будемо рости, рости, рости до якоїсь цифри, а потім з’являться імунобіологічні препарати (вакцини), буде проводитися масова імунопрофілактика і ми впадемо.

– Разом зі зростанням захворюваності буде збільшуватися кількість госпіталізованих.

Міністр озвучив, що медична система може забезпечити 50 тисяч ліжко-місць для хворих на COVID-19.

Якщо важких хворих буде більше, то все – колапс?

– Знов, це питання, яке провокує весь час – скажи цифру...

Ми ростемо по захворюваності, і ми зростаємо по госпіталізації. Все вірно.

Напевне ж багато хто думає, що у МОЗ тут дивні люди сидять? Бо чому при 100 випадках вони вводили жорсткий локдаун у березні, а зараз при майже 5 тисячах, не вводять…

– Це одне з моїх наступних питань.

– Поясню зараз і про госпіталізацію, і про логіку карантину.

Коли ми вводили жорсткий локдаун у нас могло бути по 10 тисяч випадків на добу. Так як було в Італії, Франції, Іспанії...

Я на брифінгу тоді говорив: от у нас є 12 тисяч ліжок в інфекційних лікарнях. Часто, це були просто ліжко-місця. Які ще не були обладнані ні ШВЛ, ні, грубо кажучи, лікарями.

Тоді ми могли їх заповнити за тиждень.

Введення жорсткого локдауну дало нам можливість підготовити систему охорони здоров’я. Зараз ми говоримо про потенційних 50 тисяч ліжок; про вміння лікувати; про, скажу точно, 12440 ліжок з уже підведеним централізованим киснем.

Зараз Уряд додатково виділяє кошти, щоб ще більше, а точніше, 80% з тих 50 тисяч ліжок забезпечити киснем.

– Тобто ви хочете сказати, що отой "психологічний карантин", як ви його називали, коли не можна було вийти навіть на прогулянку в парк, спрацював?

– Карантин спрацював 100%. Система підготовлена, спалаху не було, летальності не було і ми готові зараз далі працювати в умовах збільшеної кількості випадків захворювання, не впливаючи суттєво на економіку в рамках адаптивного карантину.

Ми інше зараз прораховуємо: яка кількість хворих на день, протягом 1-2 тижнів, призведе до стовідсоткового заповнення ліжок.

Наприклад, якщо говорити про якусь цифру Х. Два тижні – це інкубаційний період, в середньому. Тоді, я, як санітарний лікар, буду говорити: дивіться, ми вийшли на цю цифру, у нас залишилося 2 тижні, й у нас іншого виходу нема, окрім як іти за прикладом Ізраїлю, Мадриду, Парижу і запроваджувати жорсткі карантинні обмежувальні заходи.

Тут уже не можна буде знайти баланс між економікою і порятунком життя.

– Як ви контролюєте, щоб регіони не маніпулювали нині статистикою, ніхто ж не хоче потрапляти до "червоної зони"?

– 65% лабораторних досліджень робиться у лабораторіях, які  підпорядкованні Міністерству охорони здоров’я, 8%  – в комунальних і 26% в приватних.

Регіони можуть, грубо кажучи, якось спробувати не привозити до нас зразки, але тоді вони попадають на критерій низької кількості тестувань на території області. І за цим критерієм "залітають" як не у "червону зону", так у "помаранчеву" точно.

Госпіталізації? Як ти не крути, а люди на ліжках будуть з’являтися. 50% ліжок заповнилось – "помаранчева зон".

– Хворих можуть записати як нековідних?

– Підозра і COVID-19 – це одне й те ж саме. Ми не ділимо людей з підтвердженим діагнозом і з непідтвердженим діагнозом.

– Є лікарні, де заповненість ліжок вже критично висока.

Наприклад, у Олександрійській клінічній лікарні міста Києва ліжка для хворих на COVID-19 вже розмістили навіть у корпусі з пацієнтами, які страждають на ниркову недостатність.

– Ну, то це одна лікарня. Вона одна із перших розпочинала, рятує багато життів і всі саме туди хочуть лягти.

– Чому Україна не пішла шляхом будівництва тимчасових лікарень, як це робили у Китаї та США? Під Києвом такий шпиталь би точно знадобився.

– Не можна порівнювати нашу країну зі Сполученими Штатами Америки, наприклад, чи з Китаєм або Німеччиною. І знову ж таки, те, що зробив Китай, не повторила ні одна країна світу.

У наших реаліях, коли у нас є великий ліжковий фонд, питання про будівництво тимчасового госпіталю є дискусійним. Адже це досить дороговартісний проект. Необхідно тоді також і пошуком лікарів займатися, які змінять місце роботи і зможуть обслуговувати госпіталь. Ми зробили ставку на існуючий ліжковий фонд.

Європейська практика показує: якщо лікарня відведена під COVID-19, то в середньому перепрофільовується майже 70% її ліжок. Тобто у нас запас перепрофілювання існуючих ліжок ще є.

– Який він? По Києву, наприклад.

– Зараз ми перепрофілювали 2266 ліжко-місць. Ще, як мінімум, стільки ж можна зробити при екстрених ситуаціях.

Але по Києву ми зробили інший крок. Ми бачимо зростання і розуміємо, що окрім Києва, в столицю госпіталізують і приміську зону.

Тому питання розгортання тимчасового шпиталю у Києві, на базі Виставкового центру, Палацу Спорту чи в інших місцях, піднімалось.

Ми зібрали всіх очільників Київської області та міста Київ, і зрештою було запропоновано задіяти обласні лікарні та лікарні Академії медичних наук, які є на території Києва.

– А їх запитали, чи вони готові лікувати COVID-19?

– Вони готові.

Тут варто розуміти, що хворі на COVID-19 – це не тільки здорові люди, які захворіли на COVID-19. У більшості хворих, які госпіталізуються з коронавірусною хворобою, тяжкий перебіг через супутні хронічні захворювання.  

В Академії медичних наук є інститути певного профілю. Коли ми говоримо, наприклад, про кардіологічну патологію серед хворих на COVID-19, то у нас є профільний інститут, який готовий приймати цих хворих. І, мало того, що лікувати їх від COVID-19, та ще й паралельно витягувати їх від хронічних хвороб.

Академія медичних наук своїм рішенням президії перепрофільовує зараз 500 ліжок додатково для міста Києва.

– Вже прийняте рішення?

– Так.

Зараз ми доручили Києву переглянути маршрути пацієнтів. Щоб всіх кардіологічних хворих, наприклад, везли в Інститут кардіології імені академіка Стражеска, всіх хворих з певною пульмонологічною патологією – в Інститут фтизіатрії й пульмонології.

Далі там в тих інститутах також є запас своїх ліжок. Але поки перепрофільовувати відразу весь інститут під COVID-19 ніхто не буде.

Також є лікарні "Укрзалізниці". Вони теж зараз зроблять всі ці підготовчі моменти і будуть готові контрактуватись.

– Їм за лікування хворих на COVID-19 буде платити Національна служба здоров’я України?

– Так, в залежності від сформованих медичних бригад.

Вони не автономізовані ще, але ми проговорили з Національною службою здоров’я, проговорили з прем’єром, як виключення, для лікування хворих на коронавірусну хворобу, їх окремою постановою включать до переліку лікарень, яким буде оплачуватись саме за лікування хворих на COVID-19.

ТЕСТУВАННЯ

– Нині, коли звучить критика на адресу МОЗу, то головна претензія, що озвучуються неправдиві цифри по кількості хворих.

Ще у травні очільник Центру громадського здоров’я МОЗ Ігор Кузін в інтерв’ю "Українській правді. Життя" оцінював у +30% тих хворих, які не в статистиці.

Яку кількість хворих, за вашими оцінками, зараз не діагностовано?

– Є дослідження ВООЗ, вони говорять, що більшість країн "виловлює" діагностикою близько 30-40% від усіх захворівших на коронавірусну хворобу.

Серед хворих на COVID-19 левова частка хворіють безсимптомно, або з симптомами, на які люди зазвичай не звертають уваги і не йдуть до лікарів на тестування.

Ми озвучуємо цифри реальної оперативної статистики. Протестували – виявили і от є. Інше – це припущення.

Зараз ми завершуємо розробку дизайн-дослідження спільно з ВООЗ, щоб зрозуміти, скільки на території України людей зі сформованим імунітетом.

Ми тестуємо медиків, поліцейських, розпочинаємо тестувати донорів. Але це не репрезентативна вибірка, ми по ній не можемо зробити таку мапу і показати – ось ті , хто перехворіли.

– Коли воно буде проведено?

– Розраховували, що у жовтні, але, на жаль, не все так просто робиться.

Ми вже ось-ось його розпочнемо робити. Далі вже аналітика, але ми це зробимо.

– Аналізуватиме дані сам МОЗ чи будуть якісь аудитори? Щоб люди ж цьому вірили, й не казали, що ви намалювали те, що вам вигідно.

– Там залучено багато інституцій. МОЗ не впливатиме на ці процеси.

Ви ж теж не просто так задали це питання – чи в нас реально така картина. Є сформована думка, що люди чекають по 10-12 днів результатів досліджень…

– Я сама здавала тест на початку карантину і тиждень чекала. Зараз бачу пости у соцмережах, що люди чекають результат по два тижні.

– Дивіться, на початку карантину тестування проводилося в одній лабораторії на Ярославській, 41, потім в трьох лабораторіях, потім в 25 лабораторіях.

Потужності тестування спочатку були 200 зразків на тиждень, потім 200 зразків на добу, потім дійшли у червні до 16 тисяч, зараз ми виходимо на 200 тисяч на тиждень.

Запитують, а скільки тут приватників? Приватних досліджень 26%.

Із тих 26%, напевне, 20% в місті Києві.

Формується таке уявлення, що в нас все платно і не можна протестуватися.

– У мене під будинком приватна лабораторія і там черга з 4 ранку стоїть. Так, це Київ.

– В той же час в оперативному порядку щодня у нас збирається статистика по залишках зразків, які є в наших лабораторіях.

Ось тиждень до тижня (кладе листок з графіками на стіл – ред.). В 16 регіонах взагалі нулі по залишках, тобто опрацювання тестів проводиться день в день.

Якщо десь приріст відбувається, і відповідно не справляється лабораторія,  люди чекають тести кілька днів, то це за рахунок чого?

За рахунок того, що нас не чують. Коли ми говоримо Дніпру – не проводьте концерти, зараз складна епідситуація. Не слухають – результат: із 1800 зразків на залишках у них формується вже 4000 зразків.

Відповідно мені потрібно втручатися і в ручному режимі перенаправляти ці зразки туди, де вже вийшли на певний режим роботи. Наприклад, Івано-Франківськ, Тернопіль, Закарпаття, Львів – працюють уже з коліс.

Якщо на західній Україні зараз хтось каже, що вони чекають тиждень на результат, то я хочу чути цей сигнал.

– Вам треба дзвонити на "гарячу лінію" чи куди?

– Так, на "гарячу лінію".

На західній Україні зараз взагалі не повинно бути проблем з тестуванням ніде.

Нас питання по Києву турбують, Дніпро турбує, Донецьк вже теж виходить за тисячу зразків, тому йому Харків допомагає, незважаючи на свою завантаженість. Ми це питання контролюємо.

– Ви сказали, що приватні лабораторії нині роблять 26% всіх тестів на виявлення коронавірусної хвороби.

Чесно кажучи, перебуваючи у Києві, є враження, що вони роблять ледь не 100%, такі туди черги.

Особливо на фоні заяв приватних лабораторій про те, що вони пропонували МОЗ допомогу в розширенні тестування, але домовитися не вдалося.

Це б допомогло збільшити обсяги тестування, чому не відбулася співпраця?

– Вони пропонували на першому етапі зробити декілька хабів. Наприклад, у Києві-Львові-Харкові. Звести туди все обладнання, яке є в приватників та державників, залучити всіх працівників і всі зразки звозити в ці хаби.

Ми вибрали іншу стратегію – розвитку лабораторних центрів, які є в нас у кожній області, збільшення їхньої потужності і розвиток комунальних,  додатково, лабораторій.

Кожна лабораторія має межу своєї потужності, тому нині ми запропонували і винесли на Кабінет Міністрів України питання контрактування приватних лабораторій для того, щоб розгрібати залишки. Вже на цьому тижні наше питання розглянуть.

Якщо бачимо, що Київ/Дніпро/Донецьк – "горить", то даємо добро державному лабораторному центру, на цей період часу, коли сформований бум залишків, заключити договір з приватною лабораторією. Щоб робити тестування з сьогодні на завтра, щоб оперативно відреагувати.

– Це має Кабмін вирішити таке питання?

– Так, МОЗ зробив пропозицію, подали на Кабмін.

Ми затвердити розпорядженням виділення коштів із програми, щоб ми мали можливість це контрактувати.

– МОЗ анонсує 200 тисяч тестувань на день. Подальші плани щодо розширення тестування у вас які?

– За два-три тижні в нас має з’явитись масове тестування на найнижчому рівні. Мова про експрес-тести на антиген, які нині проходять реєстрацію і виходять на серійне виробництво.

– Найнижчий рівень – це..?

– У сімейного лікаря та мобільних бригад повинні з’явитися експрес-тести на антиген, у яких чутливість і специфічність майже співпадає з тестами ПЛР.

– А як виглядатиме саме тестування? Це кров, як у експрес-тестів, якими діагностували на початку пандемії?

– Ні, це той самий мазок забирається з носоглотки, ставиться у пробірку, в пробірці відбувається реакція, де виділяється  РНК.

Потім з пробірки рідина наноситься на тест-систему, і тест-система показує – є COVID-19, чи нема.

– Тобто, умовно, людина сидить перед лікарем і одразу їй кажуть результат?

– Так. Результат від 15 до 30 хвилин.

– Ви усе так гарно розповідаєте про тестування. Про сімейних лікарів та мобільні бригади. Максим Степанов на брифінгу заявляє, "не йдіть до приватних, хай до вас приїде мобільна бригада".

Давайте ближче до людей. Мою колегу днями сімейна лікарка відправила до приватної лабораторії здавати тест, бо "довго будете чекати результати державного", ніякої мобільної бригади до неї не направили.

– Мобільні бригади нині ефективно працюють, вони фінансуються з Національної служби здоров’я України, створені як у районах, та і в областях.

– Ок, давайте інакше задам питання. Моя мама живе у невеличкому селищі Чорнухи у Полтавській області, й там у людей немає доступу до приватних лабораторій, лікарня районна за 30 кілометрів, у самому селі тільки амбулаторія. До неї мобільна бригада приїде?

– Приїде. Зараз дізнаюся скільки було виїздів (телефонує, на іншому боці слухавки відповідають, що 80-90 заборів зробили у смт Чорнухи).

Коли мені кажуть, що щось не працює або не їздить, то я більше, ніж упевнений, що хтось або не скористався можливістю, або це людський фактор. І по Києву цих людських факторів набагато більше.

Мобільні бригади зацікавлені виїжджати і забирати зразки, бо їм НЗСУ понизить коефіцієнт, якщо вони не наберуть 150 виїздів. Якщо більше 150 виїздів – створюють нову бригаду, і її також оплачує НСЗУ.  Тариф перекриває і розхідні матеріали, і пальне, і машину і тому подібне.

– Чому ж тоді люди все одно досі йдуть платити по 700-2000 гривень за тестування у приватних лабораторіях?

– Якщо є клінічні симптоми людина не має нікуди йти, ми про це наголошуємо, наполягайте на приїзді мобільної бригади.

Якщо ж ви виїжджаєте закордон або приїжджаєте з-за кордону, то це інше тестування. І краще, якщо воно буде приватне, і ми не навантажуватиме систему.

Має бути свідома позиція. Бо тут розпочинаються різні маніпуляції по прильоту з-за кордону, з відпочинку, і щоб швидше вийти з додатку "Дія", з самоізоляції, люди кажуть починають придумувати: "Ой, у мене там були соплі по прильоту"... Такого не повинно бути.

Так, ми розширюємо і будемо розширювати наші лабораторії і потужності будемо створювати, але завжди будуть ті, які кричатимуть, що уряд, МОЗ, Ляшко не забезпечив масового тестування. Але я вам можу так само кричати: а все інше у нас в країні нормально?

От дивіться (розкладає на столі папери з графіками – ред.), з 2,9 млрд гривень, які МОЗу прийшли з коронавірусного фонду за однією із програм, близько 600 мільйонів пішло на лабораторні центри.

У нас зараз 44 автоматичних станції РНК, на початок епідемії була аж одна.

Плюс ще 11 приїде за кошти МОЗу і 12 поставлять за кошти Світового банку. 

– Коли приїдуть?

– 11 – до кінця місяця, інші – до кінця року.

– Повернемось до мобільних бригад. Людина з точними симптомами, яка живе в сім’ї, наприклад, з трьох осіб. У неї симптоми в однієї. Приїздить бригада, мають взяти мазок тільки у неї?

– У неї.

– Контактних нині не тестують?

– Ми не знаєм, у який період часу потрапимо на забір в цю родину. У середньому,  десь на 5-7 день найчастіше виникають симптоми, але інші члени родини можуть бути ще не хворі, адже інкубаційний період до 14 днів, хоча десь у 70% усіх випадків інкубаційний період – 7-8 днів.

Тому ми говоримо, що контактні мають йти на самоізоляцію на 14 днів з моменту, коли ми кажемо. Якщо в людини за цей період часу немає симптомів, вона спокійно виходить із самоізоляції.

– Вона має здавати тест? Щоб знову, наприклад, піти в школу, в садок?

– Ні, виходить і йде спокійно до школи, в садок.

Ми будемо робити тестування контактних, але коли здешевимо саму процедуру, тим самим зробивши доступність.

Одна людина з COVID-19 інфікує, по факту, десь 2,5. Це індекс репродукції. Коли ми говоримо про кір, одна людина інфікує 12-16, а то й до 20. Тобто, можна говорити, що якщо у під’їзді дитина захворіла на кір, то захворіють всі невакциновані діти будинку.

З COVID-19 нема гарантії, що навіть люди, які в сім’ї, можуть захворіти. Але це не значить, що ми повинні не дотримуватися протиепідемічних норм.

Чому в одній сім’ї хтось не інфікувався, питання повинно вивчатися індивідуально.

– Є люди, яким робили ПЛР, хоча у них були симптоми, й тест показав негативний результат. А потім у них показує антитіла при ІФА-тестуванні, тобто вони перехворіли. Чому так відбувається?

– ПЛР-тест у 70% покаже правильно.

От дивіться: з’явилися симптоми, приїхала бригада і ПЛР негативний, але симптоми є і перебіг важкий, тоді на п’ятий день проводиться ІФА на наявність імуноглобулінів.

Наприклад імуноглобулін М з’являється не з початку інфікування, а саме на п’ятий день появи клінічних симптомів.

Якщо ПЦР показав негативний, то варто провести додатковий діагностичний тест, який може показати позитивний результат.

– Як довго можуть виявлятися антитіла?

– Зараз є дані, що виявляються впродовж 3-4 місяців.

Тут питання, чи формується клітинна імунна відповідь, чи ні, й над цим саме працюють як розробники вакцин, так і інші науковці.

У нас зараз виникає питання, чи потрібна буде імунопрофілактика людей, які перехворіли на COVID-19. Ось тут вам і питання по повторному захворюванню.

– Днями була новина, що на Буковині 20 осіб повторно захворіли. Це правдива інформація?

– Ми також чули про цю інформацію. Зараз наші епідеміологи перепровіряють. Там все детально буде вивчено і повідомлено.

Випадки такі були зафіксовані, одиничні. Але чи це виключення із правил, чи вже правило – треба вивчати.

ЛІКУВАННЯ

– Ліків від COVID-19 досі не існує.

Тим не менш, по соцмережах зараз повно постів про те, як люди лікувалися за 5, 10, 20 тисяч гривень. Є люди якісь зовсім фантастичні суми озвучують за покупку препаратів.

Міністр Степанов озвучує, що лікування одного пацієнта з важким перебігом хвороби коштує державі від 45 тисяч гривень.

Що це за суми і чому тоді люди платять?

– Уряд виділив, перепрофілював, кошти – 15 мільярдів гривень – для Національної служби здоров’я України, для того щоб запустити окремий "коронавірусний" пакет.

З цього окремого пакету фінансується екстрена медична допомога, доплати- екстренці за контакти з хворими із підозрою, мобільні бригади та стаціонарна медична допомога.

Стаціонарна медична допомога фінансується по розрахованому тарифу. Включає доплату медичній бригаді лікарні та кошти на покриття препаратів для лікування COVID-19 (антибіотики та іншу симптоматичну терапію) і кисень.

Специфічного лікування як, не існувало, так  і не існує, але з’являються певні препарати, які показують ту чи іншу дію.

Зараз для специфічної терапії додатково виділили кошти і ведуться торги державним підприємством "Медичні закупівлі України", щоб закупити централізовано "Ремдесевір", який буде доставлено до тих лікарень, в яких надається стаціонарна медична допомога.

– Станом на нині, на скільки вже було закуплено? На які суми?

– Ну, тут я буду казати не на скільки закуплено, а скільки профінансовано.

Якщо ми говоримо про екстрену медичну допомогу – 1 300 000 000 отримали лікарні.

Стаціонарна медична допомога 2 411 000 000. Там оплата лікарям і там ліки.

– Слухайте, але люди все одно йдуть робити комп’ютерну томографію легень у приватні фірми. У Києві черги кілометрові.

Звичайно, ми в своїй бульбашці, але не в столиці ще гірше: там немає цих КТ. Може мобільні бригади ще їздять тестувати, але все інше – самолікування.

– Є симптом, звертаємось до сімейного лікаря.

Немає сімейного лікаря – два варіанти: або швидка, або на гарячу лінію, яка є при кожній державній адміністрації.

Гаряча лінія підкаже, хто черговий лікар, закріплений за цією адміністративною територією, районом, містом, якого можна набрати і так,  як з сімейним лікарем проконсультуватися, і отримати або направлення на госпіталізацію, або викличуть швидку для того, щоб зробити екстрену госпіталізацію.

– Тобто людина сама не має йти на КТ?

– Ну йде, на жаль, як показує практика. І не тільки на КТ, а й у аптеку.

Тут питання в тому, що лікар повинен призначити процедуру.

– Яку?

– Це не ЗМІ повинні далі роз’яснювати. Вибачте, але про лікування я не буду говорити, бо розпочнуться самопризначення.

Наші люди заносять близько 50 млрд гривень до аптек щороку, особливо в осінньо-зимовий період. І все це на фіктивні противірусні препарати, які ми бачимо десь на прилавках.

– Я не прошу конкретних назв препаратів, хочу отримати інформацію про процедуру лікування.

– Я бачу картину, коли три антибіотики різного класу одночасно вживають люди, бо думають, що у них коронавірусна хвороба.

Таке вживання антибіотиків для профілактики не дієве, бо антибіотики на вірус не діють, але призведуть до того, що в нас буде інша проблема – антибіотикорезистентність. Коли ми не зможемо лікувати банальні інфекційні хвороби тими класами антибіотиків, які до цього були дієвими.

Далі діагностика. Так, ми говоримо, що ПЛР – "золотий стандарт" діагностики COVID-19, але є і рентгенологічна картина, і газоаналізатори й інші показники, такі як дослідження крові та інших біологічних рідин.

Це все дає лікарю базові підстави для того, щоб визначати подальшу тактику ведення хворого. Кому потрібна оксигенотерапія, кому – реанімаційні заходи, кому – апарат ШВЛ, кому – антибіотики долучити, тому що вони провели посіви і побачили, що є стафілокок чи стрептокок.

Саме лікар повинен визначати тактику ведення пацієнта. Ніхто, ні в якому разі, не повинен займатися самолікуванням й самодіагностикою.

– Дивіться, ну от люди заплатили за лікування по 20 тисяч гривень, то хтось же їм те все призначив, лікарі.

– Моя посада – заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар. Не інфекціоніст, не терапевт і тому подібне.

Є протокол лікування, є стандарт надання медичної допомоги.

– Ну, тобто це був вибір людини заплатити ці гроші, ви хочете сказати? Від неї їх ніхто не вимагав?

– Це поодинокі випадки.

– Ні, насправді це не такі вже і поодинокі випадки, якщо брати, наприклад, київську "бульбашку".  

– Знову ж таки, треба розглядати конкретно. Є київська клініко-експертна комісія. Вона повинна розглядати такі випадки і вона може зробити висновок адекватності чи неадекватності призначеного лікування.

– Людина може туди навіть звернутися?

– Звичайно. Звернення, яке прийшло до Департаменту охорони здоров’я міста Києва, повинно бути розглянуто саме на цій комісії.

Вони можуть запросити лікаря, подивитися, знайти всю історію хвороби.

Розумієте, такі гучні випадки про "заплатили купу грошей" вони ж досить швидко розходяться в ЗМІ, і у всіх формується уявлення, що це поголовно.

В той же час кількість людей, яким врятовані життя, які були на апаратах ШВЛ, а сьогодні вийшли повністю проліковані зі стаціонару за рахунок державного бюджету ніхто не озвучує.


Главные новости

Полiтика Економіка Суспiльство Столиця Надзвичайні події Свiт Cтатті Головнi Недвижимость
bigmir)net TOP 100
2001 — 2024 © ForUm. (AMP)