Польська правляча коаліція зіткнулася із найглибшою кризою за всі п'ять років свого перебування у владі.
Кризою, наслідками якої може бути втрата більшості у Сеймі і навіть дострокові вибори.
І навіть у разі, якщо цих сценаріїв вдасться уникнути - нинішня криза щонайменше переформатує розклади всередині правлячої команди.
Причому останнє може виявитися неприємним сюрпризом для України.
Проблеми, що заховані за тваринами
Пізно ввечері 17 вересня польський Сейм проголосував за законопроєкт «П’ятірка для тварин», який передбачає посилення захисту для тварин, а також заборону діяльності хутряних ферм.
Цей закон вже став причиною гучного конфлікту – проти нього виступає частина фермерів, а головне – він здатний зменшити підтримку влади у сільській місцевості, а селяни традиційно голосують саме за правих.
Частина правлячої коаліції очікувано відмовилася під підтримки цієї ініціативи. Зокрема, за «П’ятірку» не голосували 15 депутатів від «Права та справедливості», а також представники партій, що є молодшими партнерами по коаліції - «Солідарна Польща» та «Злагода».
Щоправда, голоси, яких не вистачало, додала опозиція. Наразі ухвалений законопроєкт перебуває на підписі у президента Анджея Дуди.
«П’ятірка» була особистою ініціативою голови «ПіС» Ярослава Качинського. Тож депутатів, які відмовилися підтримувати цю ініціативу, чекало покарання.
Вже наступного дня стало відомо, що згадані 15 депутатів від «ПіС» будуть виключені з партії.
Проте справа цим не обмежується. Оскільки партнери по коаліції теж не підтримали проєкт Качинського, у «ПіС» заявили, що розглядають можливість свого виходу з коаліції, наслідком чого стане або уряд меншості, або навіть дострокові вибори.
Ситуація, що склалася, виглядає дещо дивно, а тому вимагає пояснення.
Чи дійсно причиною кризи став саме законопроєкт про тварин, нехай навіть його лобіював особисто Ярослав Качинський? Швидше за все, це голосування стало лише спусковим гачком кризи, тоді як причини набагато глибші.
Попри те, що польська влада часто описується як «монобільшість ПіС», насправді більшість у парламенті належить коаліції «Об’єднані праві», що складається з трьох партій.
З кожним із молодших коаліційних партнерів ПіС має складну історію відносин. Зокрема, «Злагода» та її лідер Ярослав Говін заблокували проведення останніх президентських виборів у травні. Врешті-решт, вибори довелося переносити на літо, що ледь не коштувало перемоги Анджею Дуді.
А «Солідарна Польща», а особливо її лідер міністр юстиції Збігнев Зьобро є ключовим генератором скандалів, що виникає навколо чинної влади. Наприклад, саме із Зьобро пов'язують ініціативу про повну заборону абортів, також він був ініціатором виходу Польщі зі Стамбульської конвенції.
Скандали створювали чималі проблеми польському уряду, а на додачу – вони працювали на імідж Зьобро, дозволяючи йому позиціювати себе як єдиного «справжнього правого» у владі.
Тож не випадково, що у ПіС вже давно хотіли перегляду своїх відносин із партнерами.
Проте сторонам так і не вдалося узгодити нову редакцію коаліційної угоди.
На додачу молодші партнери «ПіС» не в захваті від анонсованої «реконструкції» уряду - окрім зміни очільників окремих міністерств, планується зменшити кількість міністерських посад. Наразі кожна з малих партій має по дві посади в уряді, а після «реконструкції» їхнє представництво має скоротитися вдвічі.
Усе це не додавало довіри між коаліційними партнерами. А коли переговори між ними остаточно зайшли у глухий кут, Ярослав Качинський знайшов причину для руйнування коаліції.
Шантаж виборами
Польські політологи зараз часто згадують 2006 рік. Тоді Ярослав Качинський, на той момент прем’єр-міністр Польщі, також оголосив про розвал коаліції. Щоправда, одна із коаліційних партій – «Самооборона» Анджея Леппера – за кілька тижнів знову повернулася до альянсу із «ПіС», проте вже на інших, менш вигідних умовах.
Чи не збирається президент «Права та справедливості» повторити цей трюк?
На користь цього – результати останнього соціологічного опитування, проведеного IBRIS. Згідно з ними, у разі проведення дострокових виборів ПіС залишиться переможцем і зможе сформувати уряд навіть без молодших партнерів. Вони можуть розраховувати на підтримку близько 36% поляків. Натомість «Солідарна Польща» і «Злагода» мають шанс лишитися за бортом - вони отримують 1,2% та 1,7% - навіть сумарно цього недостатньо для подолання 5-відсоткового бар'єра.
Тож логіка у діях «ПіС» напевно присутня. Щоправда, така стратегія має й численні ризики.
Зокрема, нинішній рейтинг навряд чи врахував ефект від ухвалення закону про захист тварин. Невідомо, наскільки він зменшить підтримку «ПіС» у селах. А дострокові вибори – явно не кращий спосіб це перевірити.
Звісно, дострокових виборів можна уникнути. Наприклад, знайшовши нового партнера по коаліції. В цьому контексті у «ПіС» вже натякнули на можливі консультації з цього питання із Польською селянською партією – ще однією правою політсилою, представленою у Сеймі. Щоправда, «селяни» анонсували свою опозиційність до «ПіС», а тому такі переговори обіцяють бути дуже непростими.
Інший шлях уникнути дострокових виборів - уряд меншості. Проте такий уряд буде досить вразливим, а головне – постійно потребуватиме залучення до голосування за свої ініціативи депутатів з інших фракцій.
Тож ймовірність дострокових виборів виключити не можна.
І дарма, що зараз рейтинги прогнозують перемогу ПіСу - настрої виборців бувають дуже мінливими. Свого часу таке переобрання парламенту дорого коштувало Ярославу Качинському - у 2007 році воно поклало край його прем’єрству.
Втім, шантаж від «ПіС» все ж досяг певного результату.
Якщо спочатку в партії влади говорили про вихід з коаліції обох молодших партнерів, то потім – лише «Солідарної Польщі».
Очевидно, «Злагоді» вдалося домовитися про умови збереження своєю участі у коаліції. Ймовірно, погодившись на зменшення своїх апетитів.
Проте із «Солідарною Польщею» та її лідером все вийшло інакше.
Польські ЗМІ дружно почали отримувати інформацію від своїх джерел – у разі звільнення з посади міністра юстиції Зьобро нібито має намір оприлюднити весь компромат на лідерів «ПіС», зібраний ним на цій посаді.
А це означає, що між колишніми союзниками може розпочатися справжня війна.
Ризики для України
У «ПіС» вирішили прийняти цей виклик.
На понеділок 21 вересня керівництво партії зібралося, щоби ухвалити рішення про майбутнє коаліції. Напередодні ЗМІ, посилаючись на джерела всередині партії, повідомляли, що керівництво «ПіС» готове йти на конфлікт і вже підшукало дві кандидатури на нового міністра юстиції.
Проте... остаточне рішення так і не було ухвалене.
Річ у тім, що за годину до початку засідання «ПіС» пресконференцію провів і Збігнев Зьобро. Не шкодуючи компліментів чинній коаліції, він заявив головне – «Солідарна Польща» готова до компромісів заради її збереження. Тож остаточне рішення про долю коаліції оголосять лише після зустрічі президентів двох партій.
Втім, неофіційно у «ПіС» дають зрозуміти, що частиною можливого компромісу з великою вірогідністю стане відставка Зьобро з посади міністра юстиції.
Що таке переформатування може означати для України?
Попри скандальність, Збігнев Зьобро майже не торкався української тематики. Так, він був ініціатором скандальних правок у Статут Інституту національної пам’яті, але антиукраїнської норми, яка прирівнювала вояків УПА до солдатів СРСР та Третього Рейху, у його версії законопроєкту не було.
Цю скандальну поправку внесли представники ультраправої партії Kukiz’15.
Натомість зміна міністра юстиції може виявитися вкрай неприємним сюрпризом для України.
Наразі на цю посаду розглядають дві кандидатури: Малгожати Вассерман та Пшемислава Чарнека.
Вассерман – донька ПіСівського політика Збігнева Вассермана, що загинув у авіакатастрофі під Смоленськом разом із президентом Лехом Качинським. У 2018 році вона балотувалася від ПіС на посаду мера Кракова, проте невдало.
Набагато відоміший інший кандидат – колишній люблінський воєвода Пшемислав Чарнек. На жаль, відомий він в першу чергу численними скандальними заявами, як спрямованими проти ЛГБТ, так і відверто антиукраїнськими. На останні свого часу було змушене навіть реагувати керівництво МЗС України.
Його призначення міністром юстиції здатне стати серйозним випробуванням для відносин Києва з Варшавою.
І не виключено, що це не єдиний неприємний сюрприз, який може принести Україні нинішня політична криза у сусідній Польщі.
