Останні кілька тижнів на Закарпатті спостерігається надзвичайна мобілізація угорської громади. Напередодні парламентських виборів, це цілком логічно.
Та безпрецедентним є той факт, що ця мобілізація відбувається за безпосередньої участі офіційних осіб угорської влади - від дипломатів до урядовців.
А це не тільки може вплинути на результати виборів у регіоні (байдуже, що йдеться про максимум 3 мажоритарні округи), а й додатково загострити українсько-угорські відносини.
Хоча, не виключено, що саме цього зараз і прагне Будапешт, а точніше особисто Віктор Орбан.
Зустріч у монастирі «Кармеліта»
Минулої п’ятниці, 12 липня прем’єр-міністр Угорщини зустрівся з лідером Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем у будівлі колишнього монастиря «Кармеліта» у Будайській фортеці Будапешта, де віднедавно розміщується кабінет Віктора Орбана.
Усі ці деталі угорський лідер повідомив особисто на своїй сторінці у Facebook.
Третім на зустрічі був віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем’єн, який раніше не раз заявляв про право закордонних угорців на автономію та подвійне громадянство.
Попри те, що Василь Брензович є не тільки одним із лідерів угорської громади України, а й кандидатом у народні депутати у 73 виборчому окрузі, а ця зустріч відбулася трохи більше, ніж за тиждень до дня виборів, у ній навряд чи варто шукати щось екстраординарне.
Справа у тім, що Віктор Орбан регулярно зустрічається з лідерами закордонних угорців, у тому числі перед чи після виборів у сусідніх з Угорщиною країнах, де проживають чималі угорські громади.
Важко знайти в цій зустрічі порушення закону чи міжнародних норм, тим паче, що в пункті 6-ому Декларації між країнами щодо забезпечення прав нацменшин якраз йдеться про можливість державної підтримки від етнічної батьківщини.
Але якщо звернути увагу на деталі цієї зустрічі та контекст ситуації, то виникає чимало неоднозначних питань.
Так, Віктор Орбан титрував згадану зустріч у монастирі вкрай лаконічно: «Nekünk Kárpátalja az első». Українською ця фраза перекладається як «Для нас головне - Закарпаття».
Саме під таким гаслом 3 угорські кандидати - Василь Брензович, Йосип Борто та Міклош Товт - балотуються у Верховну Раду України за мажоритарними округами, використовуючи як українську, так і угорську версію гасла.
Реальні шанси перемогти угорський кандидат має лише в одному окрузі - №73. Це Виноградівський, частина Берегівського та Іршавського районів включно з містами Берегово та Виноградів.
Саме цей мажоритарний округ до 2006-го був основою так званого угорського, або Притисянського (від назви річки Тиса) виборчого округу, де більшість виборців складали етнічні угорці.
Однак після повернення до мажоритарки, ЦВК змінила межі округу, фактично нівелювавши угорську більшість.
Відновити цей округ угорські лідери вимагають давно, а особливо завзято з 2014-го року. Тоді Василь Брензович навіть погрожував подати на Україну в Європейський суд з прав людини, але зрештою опинився у прохідній частині списку БПП - і так ситуація була врегульована.
Напередодні парламентських виборів 2019 Брензович знову звернувся до ЦВК щодо угорського виборчого округу, але він так і не був утворений.
Нова виборча стратегія під керівництвом Будапешта
Не змогли угорські лідери також домовитися із якоюсь з потужних всеукраїнських партій, як це було досі.
Зазвичай, дві угорські організації - КМКС (Товариство угорської культури Закарпаття) та УМДС (Демократична спілка угорців України) - знаходили партнерів з-поміж партій влади. Залежно, хто був в Україні при владі, з тими й домовлялася та угорська організація, яка була ближче до цієї партії влади.
Так, КМКС свого часу укладала політичні альянси з «Нашою Україною» Ющенка та Блоком Петра Порошенка, а УМДС - з Партією регіонів.
За інформацією джерел «Європейської правди», лідери закарпатських угорців робили кілька спроб домовитися з командою Володимира Зеленського ще під час президентської виборчої кампанії та відразу після неї, однак все закінчилося нічим.
І, судячи з усього, в Будапешті давно готувалися до такого сценарію.
Якщо раніше офіційні представники Угорщини в Україні всіляко публічно відмежовувалися від внутрішньополітичних процесів у сусідній країні, покладали роль комунікаторів та менеджерів на лідерів угорських організацій, то з 2014-2015 років це почало змінюватися.
З того часу офіційний Будапешт спершу непублічно почав брати політичну ініціативу в свої руки.
Першим результатом цього стало майже історичне об’єднання двох угорських організацій, які досі ворогують, напередодні місцевих виборів 2015-го року - КМКС і УМДС пішли єдиним списком усюди, окрім «угорських» районів, і здобули найбільше в історії представництво на місцевом рівні та «золоту акцію» в Закарпатській обласній раді, яку вміло обміняли на низку посад.
За останні кілька років коштом Будапешта обидві угорські організації змогли посилити свої партійні структури, КМКС навіть переїхала в новий офіс, розширити штат угорських ЗМІ Закарпаття, які є фактичними рупорами однієї з двох угорських організацій.
Більше того, КМКС змогла придбати 50% акцій місцевого 21 каналу, при чому на кошти гранту від угорського уряду.
Усі ці ресурси задіяні й в парламентській кампанії, включно з найголовнішим, який досі використовувався непублічно.
Йдеться про офіційну угорську владну вертикаль, яка фактично бере участь у виборчій кампанії в Україні.
А як інакше розуміти присутність держсекретаря Угорщини Арпада Яноша Потапі та двох угорських генконсулів на підписанні політичної угоди лідерів КМКС і УМДС про співпрацю на парламентських виборах в Україні?
Це відбулося 27 червня у закарпатському Берегові. «Європейська правда» вже звертала увагу на той «недипломатичний» випадок, але припускала, що це випадкова помилка угорської сторони.
На жаль, помилилися якраз ми: у наступні 2 тижні участь офіційних осіб Угорщини у виборчому процесі в Україні стала більш ніж очевидною. Скоріше навіть провокаційною.
Так, генеральний консул Угорщини Йожеф Бугайло 10 липня був присутній на зустрічі кандидата у нардепи у 68-ому окрузі Йосипа Борто з виборцями у селі Кам’яниця, що під Ужгородом.
«У середу разом з генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бугайлом ми навідалися до села Кам’яниця, де обговорили питання, які були озвучені напередодні, і у вирішенні яких може допомогти уряд Угорщини», - пише про цю зустріч угорський кандидат на своїй сторінці у Facebook.
Як щодо статті 55 Віденської конвенції про консульські зносини, де йдеться про невтручання у внутрішні справи країни перебування? Схоже, ні, не чули.
Можна не звертати увагу на те, скільки проєктів презентує угорський уряд в ці спекотні виборчі дні на Закарпатті, бо подібну роботу угорська сторона робить і не у виборчий період - реконструює садки, школи, амфітеатри, амбулаторії, тощо.
Так само дуже часто на Закарпаття приїздять угорські урядовці. Але 2 тижні перед днем голосування - навіть для них занадто часто.
Ось вам графік:
10 липня - візит уповноваженого уряду Угорщини Іштвана Грежі: участь у закладанні капсули будівництва угорського дому в Середньому та відкриття навчально-виховного комплексу в селі Галоч;
11 липня - візит у Берегово заступника міністра МЗС Угорщини Левенте Модьора, який презентував нову хвилю грантів для закарпатців у рамках плану Егана, за яким тільки за останні 3 роки Угорщина виділила на Закарпаття 41 мільйон євро.
15 липня - візит керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергея Гуйяша для відкриття реформатської церкви у селі Паладь-Комарівці, що на Ужгородщині, відреставрованої за кошти угорського уряду;
16 липня - візит до Берегова міністра МЗС Угорщини Пийтера Сійярто, в рамках якого він планує зустрітися з лідерами угорської громади Закарпаття.
«Полювання» на Зеленського
Очевидно, що угорська влада намагається усіляко підтримати свою громаду в Україні, у тому числі на виборах. Зберегти представництво у Верховній Раді, хай і у вигляді одного депутата, - це для офіційного Будапешта є принциповим моментом.
Схоже, у Віктора Орбана мають намір за будь яку ціну здобути те представництво у парламенті, яке угорцям досі тільки обіцяли. Хай без угорського округу, але саме по мажоритарці, тобто від людей, а не за списком.
Вся угорська політика побудована на символізмі, тому й такі величезні зусилля та ресурси кинуті. Тим паче, ризик, що Василь Брензович може програти, доволі високий. А це ризик залишитися без представництва у найвищому законодавчому органі влади.
Та, видається, це далеко не єдина мета, яку переслідує Віктор Орбан. Адже кинути в бій своє найближче оточення заради одного мандату в українському парламенті - це справді занадто.
Але якщо поглянути дещо ширше, вийти виключно за межі виборчої кампанії та звернути увагу на те, що офіційний Будапешт фактично «полює» на Володимира Зеленського, відколи той став президентом, то виглядає так, що цим політичним «штурмом» Закарпаття Віктор Орбан намагається спровокувати Київ на конфлікт.
Цю тактику угорський прем’єр-міністр використовує повсякчас всюди і з усіма. Навіть з Дональдом Трампом. І ця тактика, правду кажучи, постійно приносить Віктору Орбану дивіденди.
Усі спроби вийти на пряму комунікацію із Володимиром Зеленським наразі провалилися. До Києва їздив на інавгурацію президент Угорщини Янош Адер ще у травні, після - тиша.
Пийтер Сійярто нещодавно раптом прилетів у Торонто на конференцію щодо реформ в Україні та заявив, що Зеленський - це нова надія для Будапешта, і навіть після цього тиша.
Віктор Орбан не звик чекати, тому, схоже, після кількох дипломатичних спроб вирішив перейти до улюбленої недипломатичної тактики.
Зрештою, що він втрачає? Скасують акредитацію одного з його генконсулів чи заборонять в’їзд Сійярто або Гуйяшу - це додатково мобілізує електорат і дозволить вкотре розіграти карту, мовляв, ми хочемо допомогти угорській громаді та Закарпаттю, підтримати, а Київ - ніж у спину.
Важко сказати, що може вберегти Київ та Будапешт від чергового загострення в ситуації, коли одна зі сторін відверто провокує, а інша - лише традиційно ігнорує ці провокації.
Тим паче, в ситуації, коли навіть без виборів залишається цілий клубок нерозв’язаних проблем?
