15 декабря в Софии Киевской начнется Объединительный собор православных церквей Украины. На нем украинские священнослужители должны дать начало новой единой поместной церкви. Участие в соборе должны принять представители УПЦ представители обоих патриархатов УПЦ и автокефалии.
Накануне момента корреспонденты Радио Свобода пообщались с главой Украинской автокефальной православной церкви митрополитом Макарием. Приводим основные тезисы этого разговора. (Укр.)
Про томос і російську агресію
Прикро нам і боляче, що понад 10 тисяч загинуло українського цвіту, молодих чоловіків, синів, батьків, але, вірте Богу, якщо б не було анексії Криму, не був Путін, він ввів війська на схід України, я думаю, що, може, ми і томосу того не мали.
Про регламент об’єднавчого собору
Моя думка була така, і я президенту сказав, що потрібно, може, було інший варіант застосувати: об’єднатися довкола томосу, тимчасово чи з екзархами, чи митрополита направити, щоб проговорити, об’єднатися. Коли об’єднання успішно пройшло довкола томосу, тоді можна було провести собор. Моя думка була така. Дай Боже, щоби не було ніяких ексцесів на соборі, щоб не було ніяких загострень.
Про побоювання щодо проведення собору
Я переживаю, щоби він (Об’єднавчий собор, – ред.) пройшов, молюся і за те, щоби наш північний сусід не потирав руки і не тішився, що ось українці не можуть дійти до спільного чогось. Ми повинні дійти.
Про вибір предстоятеля нової української церкви
Мені не залежить хто буде вибраний. Я фактично ще не визначився, за кого я буду голосувати, ще кандидатів немає... Ми підписали звернення до Вселенського патріарха про надання томосу, я зразу об’явив, що я свою кандидатуру не буду виставляти. Бог мені думку таку добру прислав, бо уже в жовтні місяці прийшов лист за підписом Вселенського патріарха, до мене прийшов і, напевне, до патріарха Філарета, щоб ми не ставили на голосування – ні один, ні другий.
Про вимоги до кандидатів на посаду предстоятеля
Я би хотів від кандидатів на предстоятеля почути про життя, моральне високе життя, поза церквою священнослужителів... навести високе моральне життя у монашеській сфері. Це підніме авторитет і церкви, і, може, я не заперечую протестантських течій, може тоді більше люди будуть зосереджуватися і не розчаровуватися у православ’ї, у християнстві... Подеколи священики кажуть, і мені прикро, боляче було слухати, що «я священик у церкві, а поза церквою я вже не священик». Ти священик і в церкві, і поза церквою, і в своїй сім’ї.
Про зміни після отримання томосу
Ми повинні зараз готуватися, і я, й інші архієреї, і священнослужителі – входити у правове, канонічне поле, якого ми, я признаюсь сам за себе, не дуже притримувались.
Про готовність до самопожертв заради єдності
На жертви я вже йду, пішов, що не пропоную себе предстоятелем. На жертви я ще можу піти, в любий час піти, я не горда людина, я можу вклонитись. Колись сказав, хоч то сприйняли по-різному, коли став я предстоятелем (УАПЦ – ред.), я казав, що я згоден блаженнішому Онуфрію вклонитися, якщо він знайде в себе силу, відійде від Москви і станемо об’єднанням.
Про можливий ризик для російської церкви
Я би Путіну дав пораду: забрати війська якнайскоріше з України. Якщо забере війська, російська церква ще може там, у тім числі, лишитися, не забере війська, буде дальше воювати з Україною – українці найдуть в себе силу, і ті, що на сході України найдуть в себе силу, проявлять гідну національність до своєї держави, і російська церква буде щораз зменшуватися.
