Після того, як США фактично у турборежимі активізували дипломатичні спроби врегулювати розв’язану путінською Росією війну проти суверенної України, у ЄС повернулися до жвавого обговорення того, хто міг би представляти континент у контактах з агресором. Деталі — далі в матеріалі For.UA.
Євросоюз (ЄС), який, нагадаємо, станом на зараз налічує у своїх лавах 27 держав-членів, повернувся до питання вибору кандидата, який представлятиме об’єднання на перемовинах щодо мирного врегулювання російсько-української війни. У четвер, 22 жовтня, видання Politico, посилаючись на інформовані джерела повідомило, що даний тематичний кейс актуалізувався після зустрічі спецпосланника президента США Стіва Віткоффа з Володимиром Зеленським та представниками ЄС 20 жовтня в Осло і його подальшим рандеву з Путіним у Санкт-Петербурзі.
«Відверто агресивний тиск Трампа на Зеленського консолідував європейців і спонукав їх до посилених пошуків того, хто говоритиме від їхньої особи з Путіним. Принципове питання, яке вирішують зараз у Європі, полягає в тому, чи потенційний перемовник повинен бути високопосадовцем Євросоюзу або ж главою держави чи уряду однієї з країн ЄС», - зазначає видання, додаючи при цьому, що президент Чехії Петр Павел взагалі пропонує висунути для переговорів з РФ лідера або групу лідерів країн, які навіть не входять до ЄС і НАТО, але готові представляти європейські інтереси. Чеський лідер, зауважує Politico, аргументує свою позицію тим, що в Кремлі апріорі не сприйматимуть серйозно чиновників із Брюсселя чи то пак окремих лідерів країн ЄС. Втім, за даними видання, така пропозиція наразі не знайшла належної підтримки у євротаборі.
Водночас прихильники висування кандидата від керівництва ЄС обирають в «мирні» перемовники з трьох фігур: голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, голови Євроради Антоніу Кошти та головного дипломата ЄС Каї Каллас. За інформацією Axios, наразі шальки терезів схиляються на користь кандидатури пана Кошти. Втім, у кандидатському шорт-листі є й темна конячка в обличчі очільника офісу голови Єврокомісії (ЄК), «сірого кардинала» Євросоюзу Бйорна Зайберта. Вельми показово, що саме він був присутній на нещодавній «мирній» зустрічі в Осло, а раніше регулярно представляв ЄС на зустрічах радників з безпеки «коаліції охочих». Поряд з тим, у Норвегії була ще одна людина, яка представляла європейські інтереси, - президент Фінляндії Олександр Стубб. Саме його вважають фаворитом у дербі за місце за столом переговорів, якщо країни-члени ЄС вирішать зробити ставку на окремого національного лідера, а не чиновника ЄС. На користь 58-річного пана Стубба передусім грає той факт, що він, на відміну від євролідерів, а тим паче — єврочиновників має теплі стосунки з Трампом, «паливом» яких є, серед іншого, спільні ігри в гольф. Як зазначає з цього приводу Reuters, лише сам цей факт може миттєво просунути президента Фінляндії руками американської сторони до перемоги в єврокастингу перемовників.
Слід зазначити, що імена Кошти і Стубба як потенційних переговорників в діалозі з країною-агресоркою називали ще в травні поточного року. Звучало тоді і прізвище головної євродипломатки, колишньої очільниці естонського уряду пані Каллас, втім, цей варіант на болотах одразу відкинули. Більше того, на Росії тоді запропонували призначити на цю роль ексканцлера ФРН Герхарда Шредера, але цього зашквареного в усіх сенсах персонажа миттєво забракували у Брюсселі.
Хай там як, а кастинг-марафон триває і для України важливо, що союзники з ЄС не сидять, склавши руки, а намагаються доєднатися до процесу мирного врегулювання.
Паралельно з цим ЄС шукає кошти для підтримки України. Непроста фінансова погода всередині ЄС змушує Брюссель шукати фінансування навіть поза Євросоюзом. Принагідно зауважимо, що наразі Євросоюз та його держави-члени забезпечують 80% зовнішньої допомоги Україні. Як повідомляє Politico з посиланням на високопоставлені джерела в ЄС, питання про фінансування України стає «центральною темою кожної без винятку зустрічі» з країнами, що підтримують Київ. Можливість обговорити додаткові внески у Брюсселя з’явиться вже восени: на кінець жовтня заплановано саміт ЄС-Канада, а на листопад — ЄС-Великобританія. Окрім того, за даними Associated Press, консультації можуть проводитися з Японією, Норвегією, Австралією та близькосхідними партнерами. Прямо ставити торговельно-економічні поступки у залежність від допомоги Україні у Брюсселі, за словами співрозмовників видання, не мають наміру. Але цілком можливо, що вклад партнерів може вплинути на перемовний клімат.
Запити України постійно зростають. «Нам потрібно щонайменше додатково 70 млрд євро від вас - на оборону, на зброю, для нашої стійкості. Це реалістична цифра. Я прошу вас знайти ці гроші», - заявив Володимир Зеленський минулого тижня, виступаючи на саміті ЄС. За даними Reuters, лідери ЄС обговорять покриття дефіциту в розмірі €70 млрд на саміті ЄС, що відбудеться наприкінці листопада.
Тим часом у четвер, 22 жовтня стало відомо про те, що НАТО дозволить отримувати Україні зброю швидше та дешевше. Зокрема, Альянс дозволить нашій з вами країні закуповувати зброю, боєприпаси та військову техніку через своє централізоване агентство із закупівель, що відчутно скоротить бюрократичні процедури. Про це повідомило видання Financial Times. Окрім того, FT зауважує, що Україна вступає у партнерство з Агентством НАТО з підтримки та закупівель (NSPA), що наблизить її оборонну промисловість до західних союзників і надасть їй додатковий канал закупівель, замість того щоб покладатися виключно на двосторонні переговори.
«Це надає Україні можливість скористатися більш структурованою системою для використання широкого спектру можливостей, які ми пропонуємо: експертизу в галузі закупівель, послуги підтримки та доступ до налагодженої промислової бази», – зауважила у коментарі FT директорка NSPA з питань підтримки операцій Жаклін Борсбум. Цей крок, резюмує Financial Times, зроблено на тлі того, що відносини України зі США погіршилися «до найнижчого рівня».