Близько десяти європейських країн після початку повномасштабного вторгнення Росії закрили, призупинили або припинили діяльність так званих «Русских домов». Водночас щонайменше у семи країнах Європи досі працюють такі центри або установи аналогічного формату.
Про це на брифінгу заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, повідомляє Еспресо.
За словами Тихого, Росія використовує розгалужену мережу інструментів для впливу на громадську думку, зокрема структури «Росспівробітництва» та так звані культурні центри «Русские дома».
«Фактично ці центри слугують інструментами дезінформації, дестабілізації, а в деяких випадках шпигунства», – сказав речник МЗС.
Україна закликає уряди європейських країн, де продовжують працювати такі центри, обмежити їхню діяльність або повністю закрити ці установи. У МЗС наголошують, що мережа російських культурних центрів може становити загрозу національній безпеці, тому її вплив не варто недооцінювати.
Тихий привітав рішення європейських урядів щодо припинення діяльності російських установ. Зокрема, він нагадав про закриття «Русского дома» в Берліні після багатьох років роботи.
Водночас, за його словами, у Європі досі залишаються держави, де працюють російські культурні центри або установи аналогічного формату. За одними оцінками, таких країн щонайменше сім, за іншими даними – близько десяти.
У МЗС заявили, що продовжать працювати з урядами цих держав і повідомлятимуть про подальші рішення щодо російських культурних центрів.
Німеччина оголосила про закриття «Русского дома» в Берліні 1 вересня. Тоді уряд країни офіційно поклав на Росію відповідальність за атаку з використанням дрона в аеропорту Лейпцига та оголосив про закриття російського генконсульства в Бонні й посилення контролю на в’їзді для громадян РФ.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив, що країна «не перебуває у стані війни, але щодня є мішенню гібридних атак».
Згодом стало відомо, що рішення про закриття російського генконсульства в Бонні було пов’язане не лише з інцидентом у Лейпцигу, а й зі шпигунською діяльністю проти НАТО та ЄС.
У відповідь Москва заявила про закриття Генерального консульства Німеччини в Санкт-Петербурзі та Інституту Ґете, який на той момент уже припинив роботу.