Західні країни дедалі менш гостро реагують на заяви Росії про можливість застосування ядерної зброї. Однак зниження ефекту від таких погроз не означає зменшення російської військової загрози. Навпаки, Москва може шукати інші способи тиску на Україну та її союзників, пише Financial Times.
Росія має найбільший ядерний арсенал у світі й регулярно використовує тему ядерної зброї у своїй риториці. Останнім часом Кремль, зокрема, заявляв про готовність застосувати «весь арсенал сил і засобів» для захисту Калінінграда в разі атаки на цей російський анклав.
Втім, такі заяви вже не мають того впливу, який вони мали на початку повномасштабного вторгнення України у 2022 році. Тоді США та їхні союзники значно обережніше ухвалювали рішення щодо військової допомоги Києву через побоювання ядерної ескалації.
З часом Україна отримала озброєння, яке раніше вважалося надто ризикованим для передачі. Йдеться, зокрема, про західні танки, винищувачі та далекобійні ракети, які використовуються для ударів по військових цілях на території Росії.
Одним із показових прикладів видання називає операцію «Павутина» у 2025 році. Українські безпілотники атакували російські стратегічні бомбардувальники. При цьому, як зазначає видання, російська військова доктрина передбачає можливість ядерної відповіді за певних умов, однак Москва не вдалася до такого кроку.
Колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер вважає, що ці події змушують переглядати традиційні уявлення про ядерне стримування. Раніше вважалося, що сам факт володіння ядерною зброєю має захищати державу від масштабної звичайної атаки. Війна Росії проти України, за її оцінкою, показала складнішу картину.
При цьому послаблення впливу російських ядерних погроз створює нові ризики. За оцінкою FT, Москва може намагатися відновити втрачену силу стримування за допомогою неядерних інструментів — зокрема диверсій, замахів та атак безпілотників у Європі. Таким чином, зменшення страху перед ядерною риторикою Кремля може супроводжуватися посиленням гібридної війни. Такі дії, своєю чергою, несуть ризик випадкової ескалації та прямого зіткнення.
Ще одним ризиком є можливе послаблення довіри до американської «ядерної парасольки». Якщо потенційні противники США вирішать, що Вашингтон не готовий застосувати ядерну зброю для захисту союзників, вони можуть вважати звичайний військовий конфлікт менш ризикованим. Це стосується не лише європейських членів НАТО, а й таких союзників США в Азії, як Японія та Південна Корея.
У FT наголошують, що війна в Україні змушує ядерні держави адаптувати уявлення про стримування. Ядерне табу залишається сильним, однак немає впевненості, що воно є абсолютним. Саме ця невизначеність може створювати додаткові ризики для міжнародної безпеки.
Як повідомляло раніше ForUa, країна-агресорка Росія надіслала НАТО офіційного листа, де заявила про готовність застосувати ядерну зброю