Україна може зіткнутися з наймасштабнішою зимовою кампанією російських ударів від початку повномасштабної війни. Росія нарощує виробництво ракет і нових типів безпілотників, тоді як Україні не вистачає засобів для перехоплення балістичних цілей, пише The Economist.
Водночас Україна входить у новий опалювальний сезон значно краще підготовленою, ніж раніше. Програма захисту енергетичної інфраструктури, за даними видання, випереджає графік — близько половини запланованих робіт уже виконано.
Очікується, що до зими країна матиме додаткові генеруючі потужності, близько 14 млрд кубометрів газу в сховищах, посилений фізичний захист ключових об’єктів енергосистеми та додаткові можливості протиповітряної оборони. Однак головна проблема полягає в тому, що російська загроза також швидко змінюється.
Однією з найбільших проблем для України залишається дефіцит перехоплювачів балістичних ракет. За оцінкою The Economist, Росія нині виробляє близько 100 балістичних ракет на місяць, тоді як постачання засобів для їхнього перехоплення скоротилися.
Ще однією новою загрозою стали реактивні безпілотники. Під час останніх атак Росія застосовувала їх сотнями. Їхня швидкість значно ускладнює роботу української ППО. За словами джерела видання в українському командуванні протиповітряної оборони, під час нещодавніх атак вдалося збити лише близько 30% таких дронів. Наразі ефективно протидіяти їм можуть винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати. Водночас використання винищувачів для боротьби з дешевшими безпілотниками є надзвичайно дорогим рішенням.
Видання зазначає, що Росія, схоже, змогла масштабувати виробництво реактивних двигунів для безпілотників, попри західні санкції. За даними джерела видання у сфері ППО, російська сторона могла отримати обладнання для 3D-друку турбін, аналогічне тому, яке використовується на західних виробництвах. Вартість таких дронів, за оцінкою співрозмовника, вже знизилася приблизно до 50–70 тисяч доларів і надалі може падати.
Одним із головних об’єктів російських атак можуть стати близько 140 підстанцій, які перебувають у віданні «Укренерго». Україна намагається посилити їхній захист. До цього року, зокрема, жоден із 110-кіловольтних трансформаторів Києва не мав повноцінного фізичного укриття. Державне агентство відновлення нині захистило близько двох десятків таких об’єктів сіткою та бетонним армуванням, а також проводить роботи на електростанціях. Втім, повністю захистити великі теплоелектроцентралі практично неможливо.
Особливе занепокоєння викликає ситуація у великих містах — Києві, Одесі та Кривому Розі. Якщо російські удари виведуть з ладу місцеві генеруючі потужності, забезпечувати ці міста електроенергією буде значно складніше. За даними The Economist, окремі підстанції навколо столиці не мають резервних джерел живлення. Вразливим залишається і сполучення Києва з атомними електростанціями, які забезпечують значну частину електроенергії для міста.
Окремий ризик — водопостачання. Якщо через російські атаки буде порушено електропостачання відповідних систем, це може позначитися не лише на подачі води, а й на роботі каналізації та централізованого опалення. За оцінкою видання, із приблизно 15 тисяч будівель Києва близько 2500 не мають резервних джерел тепла.
Таким чином, Україна заходить у новий зимовий сезон із посиленою енергетичною інфраструктурою, але одночасно стикається з новими типами російської зброї. Масштаби майбутніх атак значною мірою залежатимуть від здатності Росії накопичити ракети та безпілотники, а України — захистити критичні об’єкти та швидко відновлювати пошкоджені потужності.
Як повідомляло раніше ForUa, через масштабні руйнування Херсонської ТЕЦ, спричинені російськими атаками, розраховувати на її повноцінну роботу цієї зими вже не можна. Жителів Херсона закликають, за можливості, виїхати до безпечніших регіонів України.