Уже другий тиждень поспіль анексовані Крим та Севастополь переживають без перебільшення надзвичайно гостру бензинову кризу, спричинену атаками ЗСУ на транспортний коридор між півостровом та Краснодарським краєм. Деталі – далі в матеріалі ForUA.
Починаючи з кінця травня призначена Кремлем «влада» анексованого Криму і Севастополя ввела обмеження на продаж бензину: на півострові почалася паливна криза. Тамтешні «керманичі» пояснюють брак пального в АРК «логістичними складнощами», маючи на увазі наслідки систематичних атак українських безпілотників на так звану федеральну трасу «Новоросія». Принагідно зазначимо, що саме цією трасою пролягає один із головних маршрутів постачання палива до захопленого країною-агресоркою півострову. При цьому Кримський міст для цього практично не використовується, як кажуть у Москві, з міркувань безпеки.
Дійшло до того, що в останній день весни-2026, тобто 31 травня у Криму та Севастополі згадали любі їхнім серцям радянські часи і ввели талони на бензин. До цього вже продавали по талонах дизель, а також почали обмежувати кількість бензину «в одні руки» 20 літрами.
Гауляйтерські «адміністрації» АРК запустили карти, які показують наявність бензину на заправках півострова, щоправда, спочатку оновлювалися вони нечасто, проте дуже навіть часто подана інформація не відповідала дійсності. Про це наочно свідчать істеричні і водночас кумедні ролики, які масово викладають у соцмережі тамтешні мешканці і гості-росіянці.
Не далі як 4 червня призначений російською владою «очільник» анексованого Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що талонів у вільному продажу немає і найближчим часом не буде. Дещо згодом в АРК намагалися запровадити систему QR-кодів для заправки автомобілів. Наразі ця схема, та й те – шкутильгаючи на обидві ноги діє з 9 ранку до 9 вечора. Для цього потрібно у спеціальному боті в месенджері Max згенерувати код після 10 вечора, вказавши держномер свого автомобіля та вид палива, потім перевірити його доступність на АЗС та закупити паливо за запропонованою ціною, погасивши QR-код у спеціального контролера. Але не так сталося, як гадалося: система, як то кажуть, дала збій. Навіть «губернатор» Севастополя Михайло Развозжаев написав про неможливість отримати QR-код на паливо в месенджері.
Після цього «влада» повідомила, що можна залити паливо і в каністру, але тільки якщо одержувач QR-коду принесе із собою оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Вишенька на бензиновому торті - скористатися кодом можна лише протягом двох днів після його отримання, а потім він анулюється. Новий код можна отримати лише за тиждень. Зрештою охочих купити бензин так багато, що всю денну норму в месенджері Max розбирають за лічені секунди – знову ж таки феєричні відео про це в соцмережах публікують мешканці АРК, які масово скаржаться, що бот не всім показує навіть форму заповнення номера авто та видає помилку. Є також повідомлення про шахрайство, коли мешканцям анексованого півострову продають підроблені талони.
«Влада» анексованого Криму тим часом заборонила фотографувати бензовози, погрожуючи порушенням кримінальних справ за відповідні дії. Тим часом українські військові стверджують, що бензин, можливо, почали перевозити цивільними вантажівками. Між тим, путінська Росія офіційно цього не підтверджувала.
Паливна криза в анексованому Криму, що триває вже пів місяця, починає торкатися не лише автомобілістів. Мешканці півострова почали масово скуповувати продукти тривалого зберігання. В соціальних мережах все частіше з’являються повідомлення про нестачу цукру, гречки, макаронів, солі та олії. У деяких маркетах місцеві жителі побачили оголошення про те, що можна купити не більше трьох кілограмів круп або цукру як то кажуть в одні руки.
Натомість у Кремлі намагаються робити вигляд, що в Криму все нормально. Зокрема, путінський спікер Пєсков назвав те, що відбувається, «абсолютно необґрунтованим ажіотажем». «Ось кілька років тому у Москві та інших великих містах нашої країни скуповували гречку. У той час, як ніякого дефіциту гречки не було. Іноді подібні емоційні дії призводять до штучних ситуацій, але знову ж таки, вся влада працює для того, щоб ніяких дефіцитів не було», — зауважив кремлівський речник.
Між тим, проблеми з бензином почали чітко проявлятися і в прилеглих регіонах Росії, Міненерго РФ це відкрито визнало у середу, 10 червня.
«Останнім часом підприємства паливно-енергетичного комплексу стикаються зі зростанням повітряних атак супротивника, що призводить до тимчасових складнощів з постачанням палива у низці південних регіонів», — йдеться у спеціальному повідомленні профільного росвідомства.
Протягом крайніх тижнів ЗСУ неодноразово завдавали ударів по НПЗ та нафтобазам на півдні Росії. Приміром, минулого вікенду під удар, зокрема, потрапила Полтавська нафтобаза в Усть-Лабінську біля Краснодара, яка забезпечувала паливом мережу з 43 власних АЗС у Краснодарському краї та Адигеї.
В останні дні з’являються повідомлення і про перебої з бензином у Краснодарському краї. Про черги на заправках масово повідомляють тамтешні блогери. Днями ситуацію прокоментував і губернатор краю Веніамін Кондратьєв: дефіцит не заперечував, але переклав відповідальність на самих мешканців. «На тлі непростої ситуації в сусідніх регіонах багато хто вирішив запастися бензином, що викликало штучний ажіотаж», - зазначив росчиновник.
Між тим у середу, 10 червня перебої підтвердили в оперштабі Краснодарського краю, сказавши, що видачу палива тимчасово призупинили 15 невеликих приватних заправок у Краснодарі, Червоноармійському, Кущівському, Слов’янському та Усть-Лабинському районах із понад тисячі в регіоні. Також зберігаються черги від 20 до 100 транспортних засобів на територіях семи заправок сусіднього з Кримом Темрюкського району, але там паливо начебто є. Точних термінів нормалізації ситуації росвлада не дає і це не може не тішити.
Проблеми з паливом починають впливати і на туристичний сезон. Для більшості ростуристів основний спосіб потрапити до Криму – автомобіль. Однак поїздка на машині стала значно складнішою через обмеження на продаж бензину та побоювання з приводу його доступності на тимчасово окупованому півострові. Донедавна альтернативою були потяги, але й залізничне сполучення регулярно порушується через атаки українських дронів. Приміром, після атаки на потяг, що прямував до Сімферополя, 8 червня «влада» дозволила подальше пересування цих поїздів тільки з Керчі. Далі пасажирів пересаджують на автобуси, зокрема знятих з регулярних міських рейсів. «Глава» Криму Аксьонов напередодні уточнив, що по Криму потяги їздитимуть лише у світлий час доби, а в ніч відправлятимуться з Керчі.
Попередній логістичний урожай виглядає наступним чином: за даними TravelLine, у період з 24 травня по 9 червня у Криму було скасовано 79% готельних бронювань, у Севастополі — 71%. Зрештою півострів вже з тріском вилетів з десятки найпопулярніших туристичних напрямків мешканців країни-агресорки.
Українські військові послідовно ускладнюють доступ на півострів з моря, повітря і суходолом. Для атак по Криму ЗСУ в основному використовують широку лінійку дронів, важливу частину яких складають безпілотники класу middle strike із дальністю приблизно в 200 кілометрів. Така дальність дозволяє діставати центральні райони Криму. Цими та іншими дронами керують за допомогою супутникового зв’язку, оскільки Starlink діє на території України, а значить і в окупованому Криму. Такі БПЛА невразливі для російського РЕБ і можуть летіти по складній траєкторії до цілі, оскільки оператори керують ними в режимі онлайн.
Загалом, як наголошують військові експерти, на п’ятому році повномасштабної війни вплив на загарбаний РФ Крим з боку офіційного Києва є комплексним, тому росармії доводиться стикатися з викликами і у повітрі, і на морі, і на автомобільних та залізних дорогах, паралельно захищаючи нафтосховища та об’єкти ППО.
Ключовий висновок аналітиків зводиться до того, що вразливість інфраструктури РФ щонайменше й надалі поглиблюватиме дефіцит бензину в АРК, метастази якого зрештою більш відчутно вразять і територію країни-агресорки РФ.