Під час візиту до Пекіна російський диктатор Володимир Путін не зміг домогтися остаточного погодження від Китаю щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2». Йдеться про масштабний проєкт, який передбачає постачання до 50 млрд кубометрів газу щороку до Китаю. Для Москви він має стратегічне значення після втрати європейського енергетичного ринку. Водночас Пекін уже тривалий час утримується від підписання фінальних домовленостей, повідомляє The Washington Post.
За даними видання, ситуація вкотре продемонструвала обмеженість російсько-китайського партнерства. Після початку повномасштабної війни проти України Росія суттєво посилила залежність від Китаю — як у сфері енергетики, так і в постачанні технологій та промислових компонентів.
Попри це, Китай продовжує обережну політику, намагаючись отримувати вигідніші умови в умовах послаблення позицій Москви. Після переговорів прессекретар Кремля Дмитро Пєсков визнав, що конкретних термінів запуску проєкту немає. За його словами, сторони досягли лише «загального розуміння параметрів», тоді як деталі залишаються неврегульованими.
Під час зустрічі Сі Цзіньпін і Путін демонстрували політичну єдність і узгодженість позицій, зокрема на тлі дій США. У спільних заявах сторони розкритикували «односторонню гегемонію» та засудили військові удари по інших країнах.
Сі Цзіньпін наголосив, що світ стикається з ризиками «гегемонізму та односторонніх підходів», а стабільність на Близькому Сході є ключовою для глобальної економіки та енергетичних ринків.
Водночас Китай фактично підтримав російські формулювання щодо причин війни проти України, зокрема тезу про необхідність усунення «першопричин конфлікту». У Москві цей термін традиційно використовують для виправдання агресії та вимог щодо обмеження євроатлантичного курсу України.
Видання зазначає, що така позиція Пекіна свідчить про збереження дипломатичної підтримки ключових наративів Кремля, хоча без формального військового чи економічного союзу.
Попри публічну демонстрацію партнерства, між країнами зберігаються приховані суперечності. За даними видання, російські спецслужби розслідують щонайменше один епізод можливого китайського шпигунства. Також Москва занепокоєна тим, що Китай постачає технологічні компоненти як Росії, так і Україні. Таким чином, Пекін продовжує балансувати між обома сторонами, зберігаючи вигідні економічні та політичні позиції, але уникаючи повної залежності від Кремля.
Як повідомляло раніше ForUa, сотні росіян, які таємно пройшли підготовку в Китаї, повертаються воювати в Україну.