Президент Володимир Зеленський заявляє про те, що бачить в контексті мирних перемовин у Женеві певний прогрес у вирішенні питань військового штибу і критикує Москву за перманентні маніпуляції, що стосуються історичних нюансів. Про те, на якій стадії наразі знаходиться дипломатичний процес щодо завершення російсько-української війни – далі в матеріалі ForUA.
Президент України у четвер, 19 лютого, в інтерв’ю відомому британському журналісту, телеведучому та письменнику Пірсу Моргану заявив, що не потребує історичних довідок від Путіна чи його оточення, бо це лише затягує мирні перемовини і аж ніяк не сприяє завершенню війни.
«Ми поважаємо історію. Я маю свій погляд, чому він (Путін, –Ред.) почав війну. Вся ця маячня, яку він піднімає в розмовах з американцями – про Петра І і тому подібне – я не потребую цього... Для завершення війни і для переходу до дипломатії мені не потрібна вся ця історична маячня, яка лише для того, щоб відкладати завершення війни», - зазначив діючий гарант української Конституції.
Наголосивши на тому, що прочитав не менше історичних книжок, аніж Путін, Зеленський додав: «Я знаю про його країну більше, ніж він знає про Україну. Просто тому, що я бував у Росії в багатьох містах. І знав там багато людей. Він ніколи не був в Україні стільки разів. Він був лише у великих містах. Я був у маленьких містах від півночі до півдня. Усюди. Я знаю їхній менталітет. Росіяни вирішили, що їм потрібен новий цар. Це їхній вибір. Але є питання безпеки. Є велика війна проти нас. Це наші життя. Єдине, про що я хочу говорити з ним, – це те, що, на мою думку, нам потрібно вирішити це успішно. Я маю на увазі швидко завершити цю війну. Без цих величезних втрат щоразу».
На цьому тлі Володимир Зеленський також заявив за результатами дводенних тристоронніх перемовин у швейцарській Женеві про прогрес за військовим напрямком і готовність продовжувати діалог за політичним: «У військовому напрямку переговори були продуктивні. Військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо буде політична воля. Вони в принципі майже про все домовились. Моніторинг точно буде за участю американської сторони. Я вважаю, що це конструктивний сигнал. Що стосується політичної складової, то переговори були непрості. Ми бачимо, що є напрацювання. Поки що позиції різні. Тобто у військовому напрямку прогрес я почув, в напрямку політичному – був діалог, домовились іти далі. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув».
Тим часом портал Axios, посилаючись на обізнані джерела повідомляє, що переговори у Женеві насправді «зайшли у глухий кут» через позицію глави делегації РФ Мединського.
Російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності до швидкого завершення війни проти України, позаяк переконаний, що економіка РФ здатна витримати тривале протистояння. Водночас Кремль намагається використати переговори зі США для послаблення санкцій і просування вигідних економічних домовленостей. Такі висновки артикульовані у свіжому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW). «Глава Кремля не хоче і не потребує швидкого миру, оскільки економічна ситуація не виглядає критичною. Водночас інше джерело попереджає про дуже високі фінансові ризики для Росії вже у другій половині 2026 року через санкційний тиск і обмежений доступ до капіталу», - підкреслюють аналітики. Крім того, в ISW констатують, що економіка країни-агресорки Росії вже стикається з серйозними проблемами. Йдеться, зокрема, про надмірні витрати на армію та оборонно-промисловий комплекс, дефіцит робочої сили, а також зменшення резервів.
Принагідно зауважимо, що за даними Bloomberg, у 2025 році російські нафтовидобувні компанії скоротили буріння нових свердловин на 3,4% порівняно з 2024 роком через санкції та зміцнення рубля. Крім того, доходи від нафти і газу впали до мінімуму за останні п’ять років, а міністр фінансів РФ Антон Сілуанов визнав, що у 2026 році вони можуть зменшитися ще приблизно на 30%.
Путін, акцентують у ISW, наразі вважає, що здатен утримувати ситуацію під контролем у короткостроковій перспективі. Водночас американські аналітики наголошують, що цей ресурс не є безмежним, і з часом очільнику Кремля доведеться зважати на відчутне погіршення економічних умов. «Здатність Путіна керувати цими проблемами не є безкінечною. Путіну доведеться збалансувати свою теорію перемоги, яка стверджує, що російська економіка може продовжувати підтримувати просування Росії на полі бою довше, ніж Україна зможе захистити себе, і Захід готовий підтримувати Україну, з необхідністю враховувати дедалі складнішу економічну ситуацію в Росії у 2026 році. Путін, ймовірно, наполягає на тому, щоб Україна та Захід капітулювали перед вимогами Росії на переговорах, перш ніж він зіткнеться з цими складними економічними рішеннями», — йдеться в оприлюдненому у п’ятницю, 20 лютого, звіті Інституту вивчення війни.
Окремо ISW звертає увагу на спроби Москви вплинути на позицію США у переговорах. За даними Reuters, протягом останнього року Кремль прагне домогтися послаблення санкцій і просуває ідею двосторонніх економічних угод. Зокрема, путінська Росія намагається розділити переговорний процес на два напрями — щодо війни в Україні та щодо економічної співпраці з офіційним Вашингтоном.
«Нещодавно російські посадовці знову заявили про необхідність відновлення економічних відносин зі США. Зокрема, керівник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв зазначив, що санкції завдають збитків американському бізнесу, а їх скасування відповідає інтересам США. Натомість речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що обмеження стримують розвиток співпраці та закликав до відновлення відносин між країнами. Своєю чергою міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров повідомив, що Росія і США вже взаємодіють у межах двосторонніх економічних робочих груп паралельно з переговорами щодо врегулювання війни проти України. Усі ці сигнали з боку російських посадовців свідчать про небажання Кремля укладати мир без виконання ширших політичних умов, які не обмежуються питанням територій. У Москві не відмовляються від своїх стратегічних цілей у війні проти України та продовжують вимагати не лише поступок щодо окупованих земель, а й перегляду ролі НАТО», - резюмує ISW.
У тому, що наразі світла у кінці мирно-переговорного тунелю не проглядається днем з вогнем переконаний очільник Інституту світової політики Віктор Шлінчак. «Дивно, що якась частина українців все ще чекає на подальші проривні перемовини в Женеві. Їх не може бути саме в цей момент часу. Женева, до речі, - цікаве місце для перемовин. Нагадаю, що процес врегулювання між Україною та Росією почався саме в Женеві ще у квітні 2014-го року. Так само за безпосередньої модерації США. Які потім «дипломатично» зʼїхали, що дало старт «нормандському формату» (Франція, Німеччина, Росія, Україна). Приїзд на нинішні перемовини Мединського – зайвий маркер, аби розуміти, що політичного рішення у Москві зупиняти війну немає. Там досі впевнені, що ще мають ресурси дотиснути нас, що ще мають час розколоти Європу і що маючи підтримку Китаю, можуть грати з Трампом в піжмурки скільки-завгодно», - наголошує експерт.
Підкресливши, що реальний, а не імітаційний переговорний трек почнеться тільки тоді, коли лінія фронту перестане бути динамічною і наступ по усій лінії буде зупинений, Віктор Шлінчак констатував: «Це - перший маркер. Маркер номер два – коли Росія ухвалить рішення скорочувати власне нафтодобування, бо вони вже й так почали працювати з мінімальною маржею. Третій маркер – якщо відбудеться «силовий» вилов усього тіньового флоту, який дрейфує в нейтральних водах (понад 200 танкерів). Четвертий – санкції мають отримати всі без винятку фінансові установи і банки РФ. І пʼяте. Коли Путіна військові почнуть підштовхувати до чергової «часткової мобілізації». Це означатиме, що з планами у них не виходить зібрати 30-35 тис. на місяць. Усі ці практичні речі можуть прокласти дорогу до умов зупинення бойових дій. В мирну ж угоду з Росією я досі не вірю. Весна дасть можливості для кращих тактичних диспозицій. Вважаю, що пік тиску на Україну ми вже пройшли».
Виставляючи експертний діагноз женевському дипломатичному марафону, політолог Вадим Денисенко лаконічно, проте вельми промовисто констатує, мовляв, нинішня ситуація є патовою, а відтак, «якщо не станеться чогось екстраординарного», ці перемовини приречені на провал. Таким чином, як бачимо, «прогресивні» прогнози президента Зеленського цілком і повністю дисонують з експертними очікуваннями.