КНР значно прискорила модернізацію та будівництво секретних ядерних об’єктів у віддалених гірських районах провінції Сичуань. Аналіз свіжих супутникових знімків, проведений виданням The New York Times за участі експертів із геопросторової розвідки, вказує на масштабне розширення військової інфраструктури, що почалося у 2019 році.
Фахівці зазначають, що характер робіт свідчить про спроби Пекіна суттєво наростити свій ядерний потенціал у найкоротші терміни.
Нові бункери та секретні цехи в долинах
Основна активність зафіксована на двох ключових майданчиках, які були законсервовані або працювали в обмеженому режимі з часів холодної війни:
-
Долина Цзитун: Тут супутники зафіксували будівництво нових бункерів та посилених захисних валів. Наявність складної системи трубопроводів на території комплексу може вказувати на роботу з небезпечними хімічними або радіоактивними матеріалами.
-
Дільниця Піньтун: Об’єкт оточений подвійною огорожею. Експерти припускають, що тут розташоване виробництво металевих осердь для ядерних боєголовок із вмістом плутонію. На головній будівлі оновили системи вентиляції та відведення тепла, що характерно для енергоємних промислових процесів.
Цікаво, що над входом до об’єкта в Піньтуні розміщено масштабне гасло лідера КНР Сі Цзіньпіна, розміри якого дозволяють прочитати його навіть із космосу.
Оцінки Пентагону та загроза ядерних перегонів
За даними американського оборонного відомства, ядерний арсенал Китаю на кінець 2024 року вже перевищив 600 боєголовок. Очікується, що за нинішніх темпів будівництва до 2030 року Пекін володітиме 1000 одиниць ядерної зброї.
Колишній посадовець Держдепартаменту США Метью Шарп висловив стурбованість відсутністю діалогу між Вашингтоном та Пекіном щодо стратегічних озброєнь. На його думку, непередбачуваність дій Китаю створює небезпечний прецедент для глобальної безпеки.
Крім того, США підозрюють Китай у проведенні прихованих ядерних випробувань малої потужності, що порушує міжнародний мораторій. Пекін ці закиди традиційно відкидає, називаючи будівництво в Сичуані плановою модернізацією.
Відродження стратегії "Третього фронту"
Більшість об’єктів, де зараз тривають роботи, були закладені ще у 1960-х роках у межах програми Мао Цзедуна "Третій фронт". Тоді Китай свідомо переносив стратегічну промисловість у важкодоступні гірські райони, щоб убезпечити їх від можливих ударів США чи СРСР.
Сьогоднішня активізація в Сичуані, а також розвиток лазерного центру в Мяньяні, відбувається на тлі завершення дії договору СНО-III (New START) між США та Росією. Експерти побоюються, що відсутність контролю над озброєннями та амбіції Китаю можуть спровокувати перші з часів холодної війни повноцінні перегони ядерних озброєнь.