Попри багаторівневі санкції та офіційну ізоляцію, Росія й далі утримує канали впливу в політиці Європейського Союзу. Як свідчить нове дослідження української організації Razom We Stand, у Європі функціонує велика мережа колишніх політиків, урядовців, експертів і медійних коментаторів, які багато років співпрацювали з російськими енергетичними компаніями або лобіювали їхні інтереси.
Фактично йдеться про системну політичну корупцію, яка в окремих випадках межує зі зрадою — наголошують дослідники. Кремль створив за останні два десятиліття цілу модель «золотої ротації», коли впливові європейські посадовці після завершення кар’єри переходили на роботу в російський енергетичний сектор, перетворюючи свої політичні ресурси на інструмент просування інтересів Москви в ЄС.
Серед найвідоміших фігур цієї мережі — колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, близький до Путіна менеджер Маттіас Варніг, екс прем’єр Фінляндії Еско Ахо, колишній керівник уряду Франції Франсуа Фійон, ексміністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайссль та політолог Александр Рар.
Для Кремля їхня присутність у медіа, аналітичних центрах і корпоративних радах є не просто символічною. Це продуманий механізм впливу, який дозволяє Москві обходити офіційні дипломатичні канали й отримувати провідників своїх наративів всередині Європи.
Колишні високопосадовці забезпечують:
- легітимацію російських проєктів, створюючи ілюзію нормальності співпраці з російським енергетичним сектором;
- доступ до закритих неформальних мереж ухвалення рішень у політиці та бізнесі;
- медійну платформу, де їх подають як експертів, хоча вони часто повторюють вигідні Кремлю тези.
У результаті російський наратив — про нібито «взаємозалежність», «аполітичність» енергетики або «неможливість швидкої відмови від російського газу» — роками гальмував енергетичну незалежність Євросоюзу.
Дослідники Razom We Stand наголошують, що вся ця мережа процвітає через брак прозорості в ЄС. На відміну від США чи Великої Британії, у Євросоюзі немає єдиного механізму, який змушував би колишніх політиків, лобістів, компанії або аналітичні центри розкривати співпрацю з іноземними державами — зокрема з Росією.
Це створює величезну «сіру зону», де губляться фінансові потоки та політичні зв’язки, що дозволяє Москві роками утримувати приховані важелі впливу в Європі.
Експерти закликають ЄС негайно створити спецреєстр іноземного впливу, який охоплював би:
- корпоративні структури,
- фізичних осіб,
- організації та інституції, пов’язані з державними енергетичними компаніями країн ризику.
На їхню думку, лише публічність і повна прозорість здатні зруйнувати мережу «друзів Путіна», яка роками блокувала європейську енергетичну безпеку.