Майже чотири роки війни між Росією та Україною принесли майже чотири роки мирних планів - і майже чотири роки провалених переговорів. Однак, спираючись на свій успіх у Газі, нинішній президент США Дональд Трамп ініціював нову спробу покласти край повномасштабним бойовим діям.
У звичній для нього манері американський лідер спробував протиснути угоду "силою особистості" і жорстким дедлайном, просуваючи набір тез на одній сторінці, що мали привести до миру, повідомило The Telegraph. Як і в угоді щодо Гази, у плані було передбачено мирну групу під керівництвом Трампа, обмін полоненими та міжнародне фінансування відновлення.
Але на відміну від Гази, цього разу ініціатива вперлася в лідера, який не готовий до миру, заявляють журналісти. "Немає жодних ознак того, що Росія хоче укласти угоду. І в цьому суть: мир за будь-яку ціну, до якого зараз, схоже, схиляються США, - це не мир", - заявила експосол США в Україні Бріджит Брінк у коментарі NPR.
Деталі нової ініціативи з'явилися на початку минулого тижня. США через спецпосланця Стіва Віткоффа вели роботу з Москвою над 28-пунктним планом, згідно з яким Україна мала б поступитися Росії усім Донбасом, обмежити чисельність армії 600 000 військовослужбовців і відмовитися від наміру вступити до НАТО (яке начебто більше не прийматиме нових членів).
В обмін Росія зобов'язалася б не завдавати нових ударів по Україні - під загрозою відновлення санкцій. Трамп активно підтримав пропозицію, розраховуючи на чергову гучну угоду і, можливо, на Нобелівську премію миру. Він встановив крайній термін - до Дня подяки (27 листопада), давши Києву час до четверга прийняти умови.
План викликав шок в Україні та європейських столицях - там вказали, що він фактично заохочує російську агресію, пише ЗМІ. Далі послідувала дипломатична метушня: американські та українські представники зустрілися в Женеві в неділю, щоб переписати план.
Як повідомляється, вже у вівторок глава армії США Ден Дрісколл провів переговори з російськими та українськими представниками в Абу-Дабі. Також обговорюється можлива зустріч президента України Володимира Зеленського і Трампа. Сам президент США заявив, що зустрінеться з українським лідером тільки коли угода буде на фінальній стадії.
Досвідчені спостерігачі нагадують: подібне вже відбувалося двічі - у квітні, коли "фінальна пропозиція" Трампа закінчилася одним із найбільших російських ударів за всю війну, і в серпні, коли саміт Трамп-Путін ні до чого не призвів.
Чому ж спроба повторюється саме зараз, відповіла старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Centre Тетяна Станова. "По-перше, Віткофф переключився з Гази на Україну - у нього просто з'явилося більше часу. По-друге, це пов'язано із ситуацією в Україні", - сказала вона.
У матеріалі йдеться, що на тлі корупційного скандалу і труднощів на фронті тиск на Зеленського посилюється. Але Путін, навпаки, знову і знову демонструє, що його вимоги - анексія територій, контроль над Україною, заборона на розширення НАТО - залишаються незмінними, і якщо їх не виконають, війна продовжиться. "Позиція Путіна проста: ми готові закінчити війну хоч завтра, якщо українці приймуть усі наші вимоги. Компроміси неможливі", - каже Станова. Це робить порівняння з Газою вельми обмеженими.
ХАМАС був ослаблений. Ізраїль підходив до завершення своїх військових цілей. Палестинці хотіли припинення бомбардувань, а ізраїльтяни - повернення заручників. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу припустився величезної тактичної помилки, посварившись із Катаром - і це дало Трампу певні важелі тиску.
Але ситуація з Україною інша: Зеленський зберігає підтримку суспільства, незважаючи на звинувачення його оточення у спробі вкрасти $100 млн з енергетичного сектора, пише ЗМІ. Путін же, який виріс у Ленінграді з пам'яттю про блокаду, прекрасно розуміє ціну затяжного очікування - і готовий тягнути час.
Заступник директора програми "Росія-Євразія" Chatham House Ореста Луцевич пише, що 28-пунктний план - частина "майстерної" операції Путіна, спрямованої на виграш часу для армії. "Путін використовує Трампа, щоб виграти час", - зазначає вона. Його цілі - зірвати виконання нафтових санкцій, які набрали чинності 21 листопада 2025 року, і затягнути ухвалення закону про вторинні санкції в Конгресі США.
Москва швидко відкинула контрпропозиції європейських країн і у вівторок дала найбільш зрозумілу відповідь: вона вдарила по Україні 22 ракетами і більш ніж 460 дронами, убивши сімох мирних жителів. Це була четверта за масштабами дронова атака за всю війну.