У розпалі - чергова сесія Генеральної асамблеї ООН. У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку також проходять зустрічі світових лідерів. Однак чи стануть вони кроком до розв’язання світових проблем, зокрема конфліктів між членами ООН – велике питання.
Організація об’єднаних націй в 79-й раз зібралась на Генеральну асамблею. 193 держави на полях Нью-Йорка обговорюють план стабільного розвитку, проблеми боргів та їхній вплив на розвиток держав, зміни клімату, схвалюють пакти про майбутнє та навіть остаточне знищення ядерної зброї. Коли-небудь… Адже виконання "Пакту заради майбутнього", який прийняли на ГА ООН у неділю, 22 вересня (Росія, Білорусь, Сирія, Північна Корея, Судан, Іран, Нікарагуа взагалі виступили проти), залежатиме від того, як його впроваджуватимуть всі країни-члени асамблеї.
"Це майбутнє можливе лише за умови завершення найбільшої війни у Європі з часів Другої світової, відповідно до Формули миру, яка ґрунтується на цілях та принципах Статуту ООН, а також об’єктивній потребі в глобальній безпеці. Світ потребує лідерства та рішучості. Україна готова працювати з усіма відповідальними країнами на цьому шляху", - зазначив президент України Володимир Зеленський, вітаючи ухвалення "Пакту".
Україна та російсько-українська війна – важливі теми для обговорення в кулуарах ГА ООН. Проте, складається враження, що місце цих тем далеко не чільне. Ніяк не менше уваги в офіційних промовах та приватних зустрічах приділяється війні в Газі та Судані, а також загрозі масштабної війни на Близькому Сході.
Звісно, про Україну не забуватимуть. Зокрема, вже втретє з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну обговорюватимуть ситуацію на тимчасово окупованих територіях нашої держави, страти військовополонених бійців ЗСУ та катування, яких зазнають українці в російському полоні.
Втім, ООН продовжує хіба що реєструвати випадки масових порушень прав людини з боку РФ. Голова Генасамблеї Деніс Френсіс констатував, що організація не має повноважень змусити Росію дотримуватися статуту. Резолюції ГА ООН не обов’язкові до виконання і часто є лише політичним маніфестом. Ба більше, будь-яку "антиросійську" резолюцію Радбезу ООН, яка могла б стати обов’язковою для виконання, заветує або сама РФ, або, дуже ймовірно, Китай.
Президент України матиме змогу привернути більше уваги до цих проблем, виступаючи на засідання високого рівня Радбезу ООН у вівторок, 24 вересня, а також у зверненні до ГА ООН на наступний день. І, не виключено, що вчергове постане питання реформування Організації об’єднаних націй…
Реформа ООН: Є у "Санта-Барбари" початок…
"Вето в руках агресора – ось те, що загнало ООН у глухий кут. Хоч би ким ви були, наявна система ООН робить вас все одно меншим, ніж право вето, яке є лише в кількох членів ООН, та яке використовується одним – Росією – на шкоду всім іншим", - зазначав Володимир Зеленський торік.
Тоді ж президент України запропонував механізм подолання вето постійного члена Ради безпеки ООН: "За умови набрання двох третин голосів, які відображатимуть волю націй і з Азії, і з Африки, і з Європи, і з обох Америк, і з регіону Тихого океану, – глобальної кваліфікованої більшості – вето має реально долатися, і така резолюція Генеральної Асамблеї повинна бути обов’язковою для виконання всіма державами-членами.
Рік по тому тема реформування ООН все ще актуальна. Приміром, генсек організації Антоніо Гуттереш наголосив на… необхідності змін у Радбезі ООН, оскільки у нинішньому форматі він є неефективним. За його словами, світ спостерігає збільшення кількості конфліктів, в яких "будь-яка країна чи будь-яке військове утворення відчувають, що вони можуть робити все, що хочуть, і з ними нічого не трапиться". І рівень безкарності стає величезним.
Насправді цим розмовам вже кількадесят років. Як згадує колишній посол України в ООН Володимир Єльченко, про необхідність реформи він чув ще будучи молодим дипломатом у часи "великого і могутнього" Радянського союзу. Та за ці роки "віз", на жаль, майже не зрушив з місця.
Звісно, не можна сказати, що нічого не було зроблено зовсім. Але, направду, йдеться хіба про косметичні зміни, які зокрема стосуються бюджетного планування та захисту прав людини. Ключові трансформації, який потребує Рада безпеки ООН та Статут ООН, так і не відбулися.
"Першочергові" зміни
Наразі серед 56 кроків, викладених у "Пакті заради майбутнього" ГА ООН, йдеться про розширення Радбезу ООН для того, щоб він краще відповідав теперішньому складу ООН та "відображав реалії сучасного світу". Приміром, президент Фінляндії Александр Стубб нещодавно заявив, що Радбез варто збільшити вдвічі – додавши до п’яти постійних членів ще п’ять. При цьому, включити до нього одну країну з Латинської Америки, дві з Африки та дві з Азії.
Проте це, навіть якщо буде втілене у життя, за словами політолога Володимира Волі, далеко не революція.
"Розширення кількості постійних членів Ради безпеки ООН не повністю перспективне, оскільки все впирається у боротьбу між США та Китаєм. Кожна з цих країн хотіла б, аби оновлений склад постійних членів ООН був би більш вигідний саме їй… Тобто, реформа залишається заручником цієї боротьби", - вважає він.
На його думку, через це не мають шансів на реалізацію і заклики викинути РФ з Радбезу ООН: "Захід і ми хотіли б зробити це, але Китай навряд погодиться, тому що це загрожує зміною балансу не на його користь… Можливо, з часом у КНР знайдуться партнери з числа держав глобального півдня, які замінять РФ як важливого партнера у стримуванні Заходу в Раді безпеки ООН. Тоді Росія буде непотрібна Китаю як інструмент такої боротьби".
Своєю чергою, кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії, член-кореспондент академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський також вважає, що багато держав в ООН орієнтуються на РФ та Китай, тому перспектива реформи організації "навряд є реалістичною".
При цьому, за його словами, наразі не варто розраховувати на ліквідацію ООН (як це колись сталось з Лігою націй) та створення на її місці чогось нового: "Адже серед країн Глобального півдня багато таких, які потребують допомоги ООН прямо зараз. Тому вони навряд погодяться".
Що ж до реформи Радбезу ООН в тому вигляді, як це воліє бачити Україна, то, на думку Желіховського, це можливо в разі розпаду РФ: "Інші держави, які виникнуть на місці Росії, не матимуть права на присутність в Радбезі ООН". А от сама Росія, хоча й "всушена", до речі, може там залишитись.
"Хоча не знаю, як можна сприймати РФ як цивілізованого гравця, коли член ООН напав на іншого члена ООН", - підкреслює експерт.
***
Реформа ООН потрібна. Наразі реальний зміст "Пакту майбутнього" визначається на лінії бойового зіткнення між РФ та Україною. Але світу потрібні нові правила, в яких агресор – стовідсотково потрапляє під санкції. А якщо це ще й член Ради безпеки, то, безумовно, має бути виключений з такої ради. Світу потрібна організація, яка має більше "зубів", важелів впливу на держави-порушники і, не виключено, військову компоненту... І дуже не хочеться, щоб для появи такої організації знадобилась глобальна, ще одна світова війна.
Ярослав Конощук, "УНІАН"