Підірвавши дамбу Каховської ГЕС, російські окупанти спричинили найбільшу на нашому континенті з часів Чернобильської трагедії техногенну катастрофу, яка ще багато років буде впливати на життя Півдня України. УНІАН розбирався, якими будуть наслідки цього жахливого теракту для національної та світової економіки та життя українців.
За більш ніж п’ятнадцять місяців повномасштабного вторгнення російських окупантів на нашу землю українці майже кожного дня переконуються в тому, що рашисти є головними терористами на планеті, які готові порушити будь-які правила ведення війни та і просто норми людської поведінки.
Удари ракетами по житлових будинках, обстріли об’єктів енергетики восени та взимку з метою заморозити нескорену націю, повне знищення цілих міст на Донбасі. На жаль, все це з 24 лютого 2022 року стало для нас страшною буденністю.
Але нелюди з паспортами громадян Росії вирішили, що дна у прірви немає та в ніч на 6 червня підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції в Херсонській області, яка була однією із найбільших гідротехнічних споруд у Європі. Внаслідок підриву сама Каховська ГЕС була повністю зруйнована, а з великого Каховського водосховища почалося потужне неконтрольоване виливання води з масштабним затопленням як правого, так і значною мірою лівого берега Дніпра. За декілька днів можна очікувати, що так зване Каховське море зникне з мапи нашої держави, а Дніпро на цій своїй ділянці повернеться у своє природне русло.
Мотивація цього злочину проти людства та екології у рашистів була банальною – максимально відкласти контрнаступ Збройних сил України та змусити українську владу піти на заморозку бойових дій.
І хоча, як зазначив президент Володимир Зеленський, остаточні наслідки трагедії будуть більш-менш зрозумілі за тиждень, "коли піде вода", але вже зараз можна стверджувати, що цей терористичний акт в середньостроковій та довгостроковій перспективі суттєво позначиться на житті українців та на вітчизняній економіці.
Катастрофа біблійних масштабів
У перші ж години після підриву рашистами дамби хвилі дніпровської води почали затоплювати міста, села та селища Херсонської області, які розташовані нижче за течією. Тому головною задачею для нашої влади стала евакуація місцевого населення, яке було захоплене зненацька цією бідою.
Загалом в уряді оцінюють, що під загрозою затоплення перебувають біля 80 населених пунктів Херсонщини, а у ще більшій небезпеці знаходяться саме ті селища, які розташовані на окупованому росіянами Лівобережжі. Судячи з чисельних відеоматеріалів, загарбники навіть не намагалися рятувати чи просто допомагати цивільному населенню, тому навіть важко уявити, якими будуть реальні наслідки трагедії.
Що стосується контрольованої частини Херсонської області, то евакуації потребують більше 16 тис. жителів, які поповнять ряди вимушених переселенців. Також варто враховувати, що велика вода однозначно завдасть значної шкоди домівкам мешканців затопленої частини регіону.
Через неконтрольований скид вже суттєво підвищився рівень води у притоках Дніпра. Так річка Інгулець розлилася вже настільки, що змила один з мостів на Миколаївщині, а інший – повністю затопила. Також фіксується суттєве підвищення рівня води у Миколаєві, який стоїть на березі Бузького лиману, в більш ніж 40 км від місця злиття лиману з Дніпром. Там до критичного рівня залишилося менше півметра.
Але руйнування житла та інфраструктури Півдня буде не найголовнішим підсумком теракту. Справа в тому, що Дніпро є головним джерелом питної води для 70% населення України. Завдяки великій кількості водогонів та каналів забезпечується централізоване водопостачання багатьох великих міст.
То й же індустріальний Кривий Ріг, який на 70% живиться з Каховського водосховища, ще у вівторок вимушений був скоротити на третину споживання води. Це призвело до того, що мешканці міста почали масово скуповувати питну воду, а у деяких магазинах ціна на неї стрибнула до фантастичного рівня. Хтось захотів добряче підзаробити на горі людей.
Не найкраща ситуація і в Миколаєві, який майже з самого початку війни не має нормального водозабезпечення, бо в квітні 2022 року окупанти розбомбили водогін, за допомогою якого місто отримувало воду з Дніпра.
Знищення ГЕС позбавляє водопостачання і окупований росіянами Крим, адже поблизу Нової Каховки починається Північнокримський канал, який мав би забезпечувати значну частину водних потреб півострова.
Варто зазначити, що уряд через кілька годин після аварії виділив 120 млн грн для сталого забезпечення жителів Миколаєва питною водою, яку будуть подавати у спецрежимі через річку Інгулець. Ще 1,5 млрд грн виділили для будівництва двох нових магістральних водогонів задля забезпечення питною водою Кривого Рогу, Нікополя та Марганця. І ще майже 850 млн грн уряд виділив на забезпечення потреб у питній воді у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Але чи вистачить цього для забезпечення нормальної життєдіяльності у цих регіонах – велике питання. Цілком можливо, що доведеться в умовах війни шукати додаткові гроші та заново будувати системи водозабезпечення.
Екоцид в дії
Одним із найбільших наслідків катастрофи, влаштованої росіянами, стане суттєва зміна ландшафту Півдня нашої країни внаслідок зникнення Каховського водосховища. Авжеж, українці зможуть побачити історичний Великий Луг, який затопила радянська влада, коли будувала ГЕС. Проте іншою стороною медалі є те, що за ці 70 років флора і фауна регіону пристосувалися до життя з великим водосховищем.
За оцінками Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, наразі водним ресурсам України завдано збитків орієнтовно на 2 млрд грн, під загрозою знищення опинилися більше трьохсот видів тварин та рослин. Держекоінспекція ще має підрахувати збитки ґрунтам, об’єктам природно-заповідного фонду, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам. У процесі подальшого аналізу, ця сума буде збільшуватись.
Швидке зникнення води у водосховищі площею більше 2 тис. кв км може призвести до загибелі великої кількості риби, безхребетних, молюсків, ракоподібних та рідкісних тварин, які жили на цих територіях.
А в подальшому це може кардинально змінити кліматичний режим регіону – Україна ризикує отримати нову пустелю з усіма наслідками у вигляді зменшення опадів, пилових бурь та підвищення температури. А затоплення сміттєзвалищ та масова загибель тварин та риб може призвести до активізації збудників інфекцій.
"Це буде техногенна повінь. Будуть затоплені вигрібні ями, сміттєзвалища, тварини загинуть. І вся ця органіка у теплу пору призведе до того, що там почнуть розвиватися збудники всяких інфекцій. Будуть затоплені колодязі, джерела, криниці. Коли вода зійде, цими джерелами водопостачання не можна буде користуватися. Так само не відразу після того, як вода впаде, буде якісна вода у Дніпрі", - наголошує еколог Олег Листопад.
Центр економічної стратегії попереджає, що через теракт у Чорне море може потрапити велика кількість прісної води, забрудненої пестицидами та іншими агрохімікатами через змивання поверхневого шару ґрунтів у затоплених районах. Це може мати вплив не лише на українські води, але й на риболовлю в територіальних водах інших країн чорноморського басейну.
"Окремий ризик — потенційне потрапляння у воду небезпечних речовин з промислових підприємств, які постраждають внаслідок підриву. Членів Ради нацбезпеки та оборони вже поінформували, що у Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн", - додали у ЦЕС.
Також поки невідомою залишається доля окупованої рашистами знаменитої Кінбурнської коси, яка через підвищення рівня води може взагалі перетворитися на острів.
Ризики для енергосистеми
Підрив російськими окупантами Каховської ГЕС не вплинув на роботу вітчизняної енергосистеми, адже з вересня минулого року станція не обслуговувала потреби української енергомережі. Потужність станції складала приблизно 335 МВт або 5 відсотків від загальної потужності вітчизняної гідроенергетики. Отже ця втрата є болісною, проте не критичною.
Проте дамба виконувала іншу важливу роль – підтримувала рівень води в Каховському водосховищі і там самим допомагала забезпечувати наповнюваність ставків-охолоджувачів найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції. Тому своїм злочином росіяни можуть спричинити ядерну катастрофу планетарного масштабу.
"Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС", — наголосили фахівці "Укргідроенерго".
На даний момент ситуація на ЗАЕС є контрольованою, а станційний ставок-охолоджувач наповнений. Крім того, станція зараз не працює на повну потужність, тому для охолодження реакторів потрібно значно менше води, ніж під час нормального режиму роботи. Втім, сподіватися на здоровий глузд з боку росіян навряд чи можна, тому не виключено, що надалі ситуація знову може стати критичною.
За словами президента "Енергоатому" Петра Котіна, через руйнування Каховської ГЕС Україна змушена зменшити скидання води на інших гідроелектростанціях, що призведе до зменшення виробництва електроенергії. У нових умовах компанія намагатиметься скоротити термін ремонтів атомних енергоблоків, у яких наразі перебувають чотири з дев'яти доступних блоків, щоб збільшити виробництво.
"Зараз чотири блоки АЕС перевантажуються, і ми будемо завершувати ремонти в максимально стислі терміни", - зазначив він.
Виклик для промисловості
Вітчизняна промисловість, зокрема, металургія, і без цього з початку повномасштабної війни суттєво скоротила своє виробництво. А деякі підприємства, особливо – розташовані на Донбасі, взагалі були фізично знищені росіянами.
Але підрив Каховської ГЕС призведе до подальшого скорочення промислового виробництва в країні, адже без достатньої кількості води доведеться зупинити роботу великих підприємств металургійної галузі у Марганці, Нікополі, Покрові.
Найбільший металургійний комбінат країни "АрселорМіттал Кривий Ріг" через кілька годин після трагедії призупинив виробництво сталі та прокату, а також поставив на паузу низку процесів металургійного виробництва, щоб зменшити споживання води.
"Робота фактично усього обладнання, яке охолоджується водою, тимчасово призупинена. Так підприємство збереже виробничі агрегати та знизить обсяги споживання води до нормалізації ситуації. В роботі залишаться тільки доменне та коксохімічне виробництва, а також гірничо-збагачувальний комбінат", - зазначили на підприємстві.
Як швидко комбінат зможе повернутися до нормального режиму роботи, буде зрозуміло впродовж найближчих трьох-чотирьох днів після аналізу глибини падіння рівня води у Каховському водосховищі та інших наслідків теракту.
Тож, великі промислові гіганти України, які до вторгнення забезпечували суттєвий об’єм експорту, тепер мають не тільки думати, яким чином експортувати свою продукцію, але й шукати альтернативні джерела води.
Таким чином, можна з упевненістю чекати на підвищення цін на промислові товари як всередині країни, так і на світових ринках. А державний та місцеві бюджети можуть втратити суттєві надходження у вигляді податків, якщо частина промисловості буде вимушена скоротити виробництво.
Пустелі замість полів
Теракт росіян, безумовно, матиме значний вплив на вітчизняний та світові ринки аграрної продукції, адже за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, на Херсонщині буде затоплено величезні посівні площі. Мова йде про орієнтовно 10 тис. гектарів сільськогосподарських земель на підконтрольній частині області та в декілька разів більших площ на лівому березі, який зараз перебуває під російською окупацією.
Також міністерство прогнозує, що через влаштовану загарбниками техногенну катастрофу зупиняться більше 30 систем зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.
У 2021 році за допомогою цих систем відбувалося зрошення 584 тис. гектарів угідь, на яких вітчизняні аграрії збирали близько 4 млн тонн зернових і олійних культур на суму близько $1,5 млрд. Теракт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.
"Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі. Без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії та водокористувачі, а й джерела питного водопостачання населених пунктів", - наголосили в міністерстві.
Голова Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує, якщо зрошення на даних територіях відновити швидко не вдасться, то Україна втратить 14 відсотків свого агровиробництва та суттєво знизить свій експортний потенціал.
"Поки ми не відбудуємо Каховську ГЕС, то ніяким чином постачати воду в агросектор регіону ми не зможемо. Херсонщина, Запоріжжя та частково Дніпропетровщина понесуть колосальні втрати", - додав Марчук.
За його словами, теракт стане сильним ударом по виробництву овочів в країні, адже близько третини складових так званого "борщового набору" до війни постачалося з Херсонщини.
"Овочівництво є стовідсотково залежним від поливу. Руйнація Каховської ГЕС – це катастрофічні наслідки для овочевої групи", - зазначив він, додавши, що вітчизняне овочівництво тепер ще гостріше потребуватиме диверсифікації, а фермери з інших регіонів мають змінити спеціалізацію, щоб задовольнити попит на овочі та запобігти зростанню цін.
Що стосується улюблених усіма херсонських кавунів, то, за словами виконавчого директора Української зернової асоціації Сергія Іващенко, їх зазвичай вирощують на окупованому нині лівому березі Дніпра, тому проблема із їхнім постачанням ще більше посилиться.
Світові ринки миттєво відреагували на варварське знищення Каховської греблі: ціна на пшеницю одразу зросла на 3%. Проте експерти вказують на те, що постраждалі регіони давали до п’ятої частини зернових та зернобобових від загального українського врожаю, тому в майбутньому ситуація може дещо вирівнятися.
Як найближчим часом зміняться ціни на овочі та фрукти на внутрішньому ринку – поки важко прогнозувати.
Безумовно, техногенна катастрофа, яку влаштували російські окупанти, боляче вдарить по вітчизняній економіці, а долати наслідки цього теракту нашій країні доведеться багато років. Також ми добре розуміємо, що подолання екологічних, гуманітарних та економічних проблем, спричинених знищенням Каховської ГЕС, можливе лише за умови перемоги над терористичною Росією.
Ця важлива робота стане для нашої держави черговим доленосним викликом. Але нашому героїчному народу не звикати до труднощів. І ми знаємо, що в наших силах зробити Україну ще сильнішою. Крім цього, чергове звірство ворога має зробити підтримку міжнародних партнерів ще рішучішою, що лише наблизить нашу перемогу.
Дмитро Шварц, "УНІАН"