Як українські біженці змінять польське суспільство? Які проблеми можуть очікувати обидві сторони? Чи може затягнутися війна в Україні надовго, так само як у Сирії? Свою думку щодо цих питань висловлює польський соціолог сирійського походження Зіад Абу Салех в інтерв'ю Еспресо.
Скільки триватиме війна в Україні?
Отримавши диплом програміста у Вроцлавській політехніці наприкінці вісімдесятих, Зіад Абу Салех вирішив продовжити навчання у Польщі та у 1997 році захистив дисертацію з соціології. Нині співпрацює з Вищою Банківською Школою та Вищою Школою Суспільної Психології у Вроцлаві. Після початку війни у Сирії у 2012 році забрав родину до Польщі. І з перших днів російського нападу відчув сумні аналогії з Сирією, що війна в Україні закінчиться не так швидко.
Яка Сирія сьогодні?
Війна в Сирії була топ-темою у новинах світу, вона триває і досі, хоча про це сьогодні мало хто згадує, адже на перший план виходять світові бізнес-інтереси. Хоча найважливішими мають бути передусім люди. До війни Сирія була найстарішою цивілізацією світу з багатьма культурами. В країні панувала диктатура та корупція, які підтримувалися західною бізнес-системою.
Але умови життя людей після «Арабської весни» погіршилися в десятки разів. Сьогодні не літають ракети, міста не бомблять, але скрізь панує хаос та злидні. Знищено всю інфраструктуру та культурну спадщину. Багато людей виїхали, майже 4 млн осіб перебуває у таборах для біженців. Країна поділена на регіони, підконтрольні певним особам.
Український народ бореться за спокій кожного європейця
Багато хто усвідомлював, що напад Росії на Україну неминучий. Все йшло до війни, але ніхто не зупинив путіна, високі політики світу нічого не зробили, щоб захистити український народ. Усю допомогу, що надається Україні нині, не порівняти з тим шансом, який був, щоб не допустити такої кривавої трагедії у XXI столітті в центрі Європи.
Польща вже прийняла майже 3 млн біженців з України. Як в інших європейських країнах, ніхто не очікував такого потоку, але прості люди проявили гостинність та чуйність, з’явився волонтерський рух. Звичайно, були поодинокі претензії з обох сторін, коли в українців виманювали останні гроші або невдячні біженці висували захмарні вимоги до тих, хто надав притулок.
Криза біженців в Європі
Зрозуміло, у біженців багато звичайних побутових проблем із дитячим садком та школою, працевлаштуванням, з родичами похилого віку. Тому певний дискомфорт відчують і українці, і суспільство, що приймає біженців. Українці декларують намір повертатися до України після війни, але як насправді складеться життя дорослих та дітей – ніхто не знає.
Цілком можливо, що з часом населення польських містечок стане все більш українським. Важливо, щоб не повторювалися сирійські реалії з біженцями з Іраку, адже інколи той досвід був не найкращим.
Завдяки культурній та мовній близькості народів, адаптуватися українцям у Польщі набагато легше, ніж в інших місцях. Але потрібно створювати новий спільний світ для всіх, щоб жити у злагоді. І це стане певним екзаменом для місцевої влади та жителів і самих біженців.