БЕРЛІН – 12 липня президент України Володимир Зеленський перебуватиме з одноденним візитом у столиці Німеччини. Три тижні тому німецька канцлерка Анґела Меркель запросила українського президента відвідати Берлін і обговорити низку важливих питань для німецько-українських відносин. Це буде другий офіційний візит Зеленського до Берліна, перший відбувся рівно два роки тому. За цей час відносини між двома лідерами не стали близькими, а дипломати обох країн періодично вступають у палкі дискусії.
Український президент, окрім канцлерки, зустрінеться також із президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, який зранку прийме його у своєму палаці Бельвю. Пообіді Володимир Зеленський проведе зустріч із міністеркою оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер, з якою має обговорити не лише двосторонню співпрацю, але й поточну ситуацію в регіоні.
Безпосередньо з Анґелою Меркель Зеленський зустрінеться в офісі канцлерки під час вечері, яка запланована на 20:00 за київським часом. Звернення до преси має відбутися перед вечерею.
Вочевидь, ця зустріч Володимира Зеленського з Анґелою Меркель стане останньою перед тим, як вона завершить свою четверту й останню каденцію на посаді канцлерки ФРН. Наприкінці вересня в Німеччині відбудуться чергові парламентські вибори, за підсумками яких буде сформовано новий уряд уже без Меркель. Для Володимира Зеленського цей візит є фактично останньою можливістю переконати Німеччину переглянути своє бачення газогону «Північний потік-2», запуск якого має відбутися до кінця цього року.
Німці непохитні?
За кілька днів до візиту Володимир Зеленський заявив, що питання будівництва «Північного потоку-2» є одним із ключових аспектів енергетичної безпеки не лише України, а й Європи. Тому в цьому проєкті першочерговою має бути безпека, а не економіка.
«Баланс між безпекою і обороною знайти складно. Мені здається, що «Північний потік» – це лакмусовий папірець, який показує, що пріоритетніше для тих чи інших країн. Коли ви не відчуваєте, що ви в небезпеці, – ви думаєте про економіку. Коли у вас війна, ви думаєте перш за все про життя людей», – сказав Зеленський під час пресконференції 7 липня у Вільнюсі.
За словами новопризначеного речника українського президента Сергія Никифорова, український голова держави під час зустрічі з німецькою канцлеркою наголошуватиме на необхідності зупинити будівництво газогону. «Президент везе аргументи», – додав Никифоров.
Утім, із заяв, що лунають від німецької сторони, позиція ФРН щодо «Північного потоку-2» виглядає непохитною. Уряд Німеччини наголошує, що це виключно економічний, а не політичний проєкт, і запевняє, що збереже транзит газу Україною навіть після запуску газогону.
Окрім партії «Союз 90 / Зелені», більшість політичних сил у Німеччини також підтримують це будівництво. Разом із тим, така співпраця з Росією викликає неабиякі дискусії з іншими країнами ЄС – перш за все, категорично проти газогону виступають країни Балтії і Польща. США теж виступають різко проти і оголошували все нові санкції проти компаній, які беруть участь у проєкті «Північний потік-2», – але врешті надали з них виняток головній компанії проєкту, щоб не псувати відносини із ФРН.
Пізніше США й ФРН заявили, що планують компенсувати Україні збитки від втрати транзиту російського газу. Утім, деталі Джо Байден і Анґела Меркель мають обговорити під час її візиту до Сполучених Штатів, який має відбутися через три дні після її зустрічі із Зеленським у Берліні. Тому, чи достатньо переконливими будуть аргументи, які везе український президент до Німеччини, стане відомо вже найближчим часом. Але, найімовірніше, Україні таки доведеться вести переговори щодо компенсації через втрату зборів від транзиту після запуску трубопроводу.
Донбас і зброя
Іще однією не менш важливою темою обговорення під час зустрічі в Берліні стане реалізація мінських угод і майбутнє «нормандського» формату. Найімовірніше, що наступна зустріч лідерів «нормандської четвірки» відбудеться вже з участю нового канцлера Німеччини.
Речник уряду ФРН Штеффен Зайберт під час брифінгу 9 липня наголосив, що чітким пріоритетом для німецької сторони залишається реалізація повного пакета мінських угод, узгоджених під час «нормандської» зустрічі у 2015 році. Він також підкреслив, що у процесі мирного врегулювання ситуації на Донбасі ФРН перебуває в тісному контакті з партнерами поза ЄС – США й Великою Британією.
Разом із тим, напередодні візиту Зеленського до Берліна у німецькому МЗС висловили занепокоєння щодо постійних порушень режиму тиші на Донбасі. «Це говорить про те, що для стабілізації режиму припинення вогню необхідно більше зусиль», – заявив речник МЗС Німеччини 9 липня, запевнивши, що німецька сторона готова й надалі виступати у ролі посередника у переговорах між Україною й Росією.
На тлі періодичних загострень на лінії фронту на Донбасі позиція Німеччини щодо можливості постачати оборонну зброю України також залишається незмінною. Попри наполегливі прохання Києва, Берлін не має наміру надавати Україні військову допомогу у вигляді озброєнь.
Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас у відповідь на заяву Зеленського щодо такої можливості вкотре відповів: «Конфлікт може бути вирішений лише політичним шляхом. Постачання зброї цьому не сприятиме». Україна ж, у свою чергу, зверталася із доволі конкретним переліком того, в чому вона має потребу – патрульні й ракетні катери, штурмові гвинтівки, бронемашини і засоби зв’язку.
Більшу готовність надати Україні військове обладнання висловив співголова німецької партії «Союз 90 / Зелені» Роберт Габек після відвідин лінії розмежування на Донбасі. Утім, його пропозиція зазнала різкої критики навіть із боку однопартійців. Попри це, Володимир Зеленський, вочевидь, іще раз порушуватиме це питання під час зустрічі в Берліні з німецькою міністеркою оборони Крамп-Карренбауер.
Оглядачі не висловлюють особливих сподівань, що за підсумками візиту Зеленського до Берліна варто очікувати на гучні заяви щодо ключових питань. Його розцінюють радше як можливість для української сторони окреслити свої позиції у подальшій співпраці з новим урядом Німеччини. Одним із позитивних сигналів у відповідь із боку Берліна могла б стати участь Німеччини на високому рівні у роботі «Кримської платформи», запрошення до якої, зокрема, везе Володимир Зеленський до ФРН.