Коли дивишся на результати українських виборів, то по волі-неволі згадуєш легенду про «вічного жида». Україна – країна-блукач, край вічної невизначеності, країна вічних революцій і вічних реваншів.
Країна то не може обрати президента надовго, то не може від нього здихатися.
Країна постійних виборів і такої ж постійної безвиході.
Кому здається, що ми надто згущуємо фарби, нехай гляне на підсумки першого туру голосування на виборах президента.
Всього через п’ять років після Революції 2014-го, кривавих боїв на вулицях столиці, початку війни і втрати частини території, у країні фактично відбулась «тиха антиреволюція».
При тому Україна взялась «валити» чинного президента майже так одностайно, як і обирала 5 років тому.
Чи залишились шанси у Петра Порошенка обратися президентом вдруге? Давайте рахувати.
За підсумками першого туру розрив між Володимиром Зеленським та чинним президентом Порошенком склав більше 14% голосів.
В абсолютних цифрах – 2 мільйони і майже 700 тисяч виборців.
Для розуміння, це більше ніж всього проголосувало за Юлію Тимошенко. Тобто два найрейтинговіших «старих» політика разом отримали менше підтримки, ніж «позасистемний» Зеленський.
Для Тимошенко це проблема уже більше теоретична. Але для Порошенка і його штабу знайти вихід із цієї складнючою тактичної ситуації – питання політичного життя і смерті.
Задачу мінімум – знищити шанси Юлії Володимирівни і пройти далі з Зеленським – команда Порошенка змогла виконати. Однак, б’ючись з Тимошенко, Петро Олексійович відпустив Зе на небезпечну, щоб не казати недосяжну, дистанцію.
Фактично, перед другим туром Порошенко мусить десь відшукати майже таку ж кількість нових (!) прихильників, яку він з усіма потугами зумів зібрати у першому турі: відставання від Зеленського складає 14%, а підтримка Петра Олексійовича у першому турі – менше 16%.
Сумарно на першому етапі голосування Порошенко і Зе зібрали голоси 8,7 мільйона виборців. Тобто решта 10 мільйонів людей, які взяли участь у голосуванні, теоретично мусять знайти собі нового фаворита.
Точних цифр такої переорієнтації, зрозуміло, немає. Однак приблизні її показники можна вирахувати, скориставшись даними останніх соціологічних досліджень, проведених ще перед виборами.
За основу УП взяла дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг» від 25 березня.
Частина виборців кожного із кандидатів, які не пройшли у другий тур, «перетече» до Зеленського і Порошенка.
Щоб визначити, скільки сумарно складе цей перетік, ми вирахували, яка частина підтримки кожного непрохідного відійде кожному із учасників другого туру.
За підрахунками УП, до свого результату після першого туру Зеленський зможе додати ще близько 17,4% голосів, а Порошенко – близько 5,7%.
Тобто, сумарно розрив між кандидатами може збільшитись ще на майже 12%. За умови, що нічого екстраординарного не відбудеться.
Проте, мабуть, ключовою у цій ситуації стане цифра тих, хто за умови участі Порошенка і Зеленського у другому турі або не хочуть голосувати, або не знають за кого.
Таких в Україні зараз більше 26%. Фактично, це цифра, здатна відчутно скоригувати результати другого туру.
Зрозуміло, що Україна «до» і «після» голосування 31 березня це доволі різні країни. В електоральних настроях відбуваються без перебільшення тектонічні зсуви.
Однак, за іронією долі, перед другим туром виборів-2019 Петро Порошенко опинився у ситуації, в якій була Юлія Тимошенко на виборах-2010. Майбутнє його президентства залежить не так від кількості прихильників, як від можливості достукатись і максимально змобілізувати так званих «противсіхів».
Саме від людей, які не підтримують нікого з кандидатів, але котрогось із них більше ненавидять, зараз і залежить, хто буде наступним президентом.