Почему у нормандских переговоров будущее еще есть, а у большого договора с Россией – нет, а также о шансах на автокефалию в интервью BBC News Украина рассказал Константин Елисеев, заместитель главы Администрации Президента Украины, курирующий международные вопросы.
Елисеев является кадровым дипломатом, в 2010-2015 годах представлял интересы Украины в Евросоюзе. Именно он возглавлял от страны переговорный процесс по Соглашению об ассоциации.
Последние три года руководит подготовкой ключевых международных встреч президента, в том числе нормандских переговоров.
«Це російська агресія»
BBC News Україна: Як у президента бачать подальші кроки для врегулювання на Донбасі? Особливо з огляду на те, що переговорів лідерів Нормандського формату не було вже два роки.
Костянтин Єлісєєв: Хочу наголосити на тому, що президент України є прихильником політико-дипломатичного врегулювання ситуації на Донбасі. Ми вважаємо, що потенціал Мінських домовленостей ще не вичерпаний. Треба зробити все можливе, в тому числі за допомогою наших іноземних партнерів, аби змусити Росію виконувати свої зобов'язання. Передусім - у сфері безпеки.
Проблема не в Мінських домовленостях, які часто критикують в тому числі наші політики, а у відсутності політичної волі Росії їх виконувати. Всі їхні дії спрямовані на те, щоб затягнути час і перекласти всю відповідальність саме на українську сторону. Або - щоб Україна погодилася виключно на російські умови врегулювання.
Той факт, що останнім часом не було зустрічі лідерів, не означає, що нормандський процес зупинився. У нас триває діалог на різних рівнях, починаючи від експертного, дипломатичних радників, завершуючи МЗС.
Ми робимо все можливе, аби мінський процес залишався чинним, адже санкції ЄС та міжнародної спільноти прив'язані до Мінських домовленостей. А ключова мета Росії - їх дискредитувати та вийти з них.
Як приклад, з цією метою вони використали і нещодавнє вбивство Захарченка, аби торпедувати та спробувати вийти з переговорного процесу.
Зараз ключова наша ідея, попри всю складність ситуації та скептицизм, - продовжувати роботу над узгодженням позиції щодо розгортання на окупованому Донбасі миротворчої операції під егідою ООН.
Вже є діалог на різних рівнях. Ще півтора року тому російська сторона це питання категорично відкидала. У Кремля все менше аргументів проти розміщення миротворців на окупованому Донбасі, й ми продовжуємо працювати з німцями та французами, а також з американською стороною, аби вийти на компромісну формулу.
BBC News Україна: Росія покладає відповідальність за вбивство Захарченка на Україну. Лавров заявив, що не бачить сенсу проводити нормандські переговори. Як ви реагуєте на такі звинувачення?
Костянтин Єлісєєв: Українська сторона та її спецслужби не мають жодного відношення до того, що сталося із Захарченком. Ми вважаємо, що це була або спецоперація Кремля, або внутрішні кримінальні розборки. Тим більше, що у нас є дані, в тому числі від наших колег по ОБСЄ, що останнім часом Захарченко перебував у досить пригніченому стані. Це свідчить про те, що він відчував, що щось відбувається.
Українська сторона, навпаки, була зацікавлена, аби Захарченко був живий-здоровий, оскільки він для нас важливий як свідок агресії Росії проти України.
Ми будемо робити все можливе, аби загибель Захарченка не призвела до торпедування Росією мінського та нормандського процесів.
Станом на сьогодні передчасно говорити, що саміту в нормандському форматі не буде.
BBC News Україна: Нормандський формат себе ще не вичерпав?
Костянтин Єлісєєв: Абсолютно ні. Він залишається важливим елементом міжнародних зусиль з врегулювання ситуації на Донбасі. Він працює і повинен працювати на різних рівнях і в різних форматах.
BBC News Україна: З чим їде Ангела Меркель у листопаді в Україну?
Костянтин Єлісєєв: Під час телефонної розмови президент України та канцлер Німеччини домовились про її візит до України. Це офіційний візит, останній був майже чотири роки тому.
Ангела Меркель є лідером країни, якій сьогодні вдається консолідувати єдність всередині ЄС, підтримувати солідарну політику з Україною і забезпечувати незмінність санкційної політики щодо Росії.
Німеччина для нас - один з найпотужніших економічних партнерів, тому важливо посилювати торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво. Важливі й енергетичні питання. Ми дуже відверто обговорюємо з німецькою стороною питання, пов'язані з проектом «Північний потік-2».
BBC News Україна: Експерти вважають, що у жовтні навряд вдасться продовжити дію закону про особливості місцевого самоврядування на Донбасі. Ви так вважаєте?
Костянтин Єлісєєв: Хотів би нагадати, що ухвалення закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей передбачене Мінськими домовленостями. Тому за ініціативою президента депутати його і ухвалили.
У 2014 році українська сторона виконала левову частку політичних зобов'язань за Мінськими домовленостями. Тоді наш парламент ухвалив також закон про амністію, постанову про визначення територій, на які буде розповсюджуватися дія закону про особливий порядок, ухвалив у першому читанні закон про конституційні зміни.
Отже, виникає питання: а що зробила Росія?
Росія не виконала жодних своїх зобов'язань. Не вдалося навіть встановити постійний режим припинення вогню. Росія не вивела військ та техніки, не надала доступу спостерігачам ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону, не звільнила українських заручників, не демонструє конструктивного підходу до миротворчої місії під егідою ООН. Саме тому, на мій погляд, у разі не продовження дії цього закону, відповідальність має нести російська сторона.
BBC News Україна: Багато хто вважає, що на Донбасі вже сформувався «заморожений конфлікт». Це так?
Костянтин Єлісєєв: Я б не став це стверджувати. На відміну від багатьох інших ситуацій - Придністров'я, Нагірний Карабах, Абхазія - там дійсно мова йде про «заморожений конфлікт».
У нашій ситуації відбуваються бойові дії, гинуть люди, у тому числі цивільні.
З іншого боку, наша мета - не дозволити заморозити ситуацію.
Особливо хотів би звернути увагу на термінологію: це не конфлікт, це пряма російська агресія проти незалежної держави Україна. І ключовими чинниками, які дозволяють нам бути оптимістами, є повна підтримка і солідарність з боку міжнародної спільноти, потужна проукраїнська світова коаліція, а також активне залучення наших партнерів на вищому рівні.
Про Великий договір
BBC News Україна: Чому президент вирішив не розірвати, а припинити дію Великого договору з Росією? В чому принципова різниця та що це дає?
Костянтин Єлісєєв: Я з великим інтересом стежу за дебатами, які відбуваються в українському суспільстві, і думаю, що вони чітко показують, хто є хто в політикумі.
Якщо людина справжній патріот, а не кон'юнктурник чи політикан, то в неї не виникатимуть сумніви щодо доцільності та необхідності припинення будь-яких домовленостей з РФ.
BBC News Україна: Але чому не чотири роки тому?
Костянтин Єлісєєв: Ви знаєте, що відповідно до міжнародного права, Україна мала право розірвати цей договір і застосувати будь-які санкції проти цієї держави одразу після початку агресії у лютому 2014 року. Адже дії Росії були несумісними з положеннями цього договору.
Але на той момент він нам був потрібний, щоб підготувати всі позови та документи до міжнародних судів та інституцій.
Тепер Україна вимушена повідомити Росію про непродовження дії договору, відповідно до його 40-ї статті.
Ця стаття передбачає, що він укладається терміном на десять років і автоматично продовжується на наступний десятирічний період, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію. Це треба зробити через письмове повідомлення не менше ніж за шість місяців до закінчення десятирічного періоду.
Оскільки термін договору завершується 31 березня 2019 року, то 30 вересня 2018 року є крайньою датою, до настання якої Україна має повідомити російську сторону про рішення не продовжувати його дію.
В іншому випадку це буде мовчазна згода на автоматичне продовження дії договору на наступні десять років.
Рішення про непродовження дії договору не має жодного стосунку до виборчої кампанії, як дехто хоче звинуватити президента, а об'єктивно зумовлено положеннями договору.
Це також логічне продовження процесу, започаткованого законом про реінтеграцію, схваленого ще у січні цього року, де Росія була визнана країною-агресором та окупаційною владою. Це ще одна відповідь на закиди про те, чому цього не було зроблено раніше.
Росія, розв'язавши збройну агресію проти України, порушила фактично кожне положення цього документу, зробила нікчемною його мету.
Крім того, в договорі є стаття, де завуальовано написано, що Україна не може бути членом НАТО. Тому припиняючи дію, ми усуваємо і цю перешкоду.
Не продовження дії цього документу не створює жодних підстав для порушення прав та інтересів громадян України, які перебувають на території Росії.
Також це не підриває легітимності міжнародно визнаних кордонів України та не скасовує різні механізми, в тому числі дипломатичні, які потрібні для врегулювання на Донбасі.
«Співпраця з США не обмежиться «Джевелінами»
BBC News Україна: Готується візит президента на сесію Генасамблеї ООН у вересні. Чи буде там зустріч з Трампом?
Костянтин Єлісєєв: Відносини України та США ніколи не були настільки близькими, динамічними та продуктивними, як зараз. За останній рік товарообіг зріс на понад 60%. Україна є першою країною у світі, у якої з американцями так швидко зріс товарообіг.
Президент активно готується до заходів в рамках Генасамблеї ООН, плануються двосторонні зустрічі, участь у загальнополітичних дебатах, 26 вересня передбачено його виступ, а також зустрічі з флагманами світового бізнесу та українською громадою.
Станом на сьогодні ще формується програма участі як президента України, так і США. Ще немає остаточного підтвердження як самої участі, так і часових рамок перебування Дональда Трампа на Генасамблеї. Як тільки ми отримаємо всі підтвердження, тоді будемо розглядати можливі опції.
BBC News Україна: На яку допомогу в рамках військово-технічної співпраці розраховує Україна? Яку летальну зброю, окрім «Джавелінів», попросив Київ?
Костянтин Єлісєєв: Це питання потребує тиші, тому конкретики не буде. Йде постійна зважена робота у цьому напрямку.
Єдине, що можу підтвердити, що президент особисто веде перемовини з американською стороною щодо посилення та розширення військово-технічної співпраці.
Ми вдячні США за надання «Джавелінів», вони стали символом якісних змін у підходах до підтримки України не лише на словах, а діях.
BBC News Україна: Чи погодили Україна та США список військової допомоги?
Костянтин Єлісєєв: Американська сторона все знає, відповідні запити отримала. Наразі тривають політико-правові процедури.
Шлях до ЄС та НАТО в Конституції
BBC News Україна: Петро Порошенко нещодавно пообіцяв школярам, що вони будуть жити в ЄС. Наскільки доцільно таке обіцяти, адже практика показує, що подібні прогнози не справджуються?
Костянтин Єлісєєв: Президент дуже обережний у своїх прогнозах, адже робити їх - справа невдячна. Але хочу запевнити, що він робить все, аби дата вступу до ЄС була наближена. Тому він хоче заякорити та зацементувати цей курс.
Але ви ж розумієте, що не все залежить від України та її керівництва. Це залежить і від наших партнерів по ЄС та їхнього політичного рішення.
BBC News Україна: Але ж новий президент може змінити зовнішньополітичний курс…
Костянтин Єлісєєв: Саме для того, аби не відбулося політичного реваншу, й запропоновані зміни до Конституції, аби закріпити стратегічний курс на повноправне членство в ЄС та НАТО. Тепер їх має підтримати парламент.
BBC News Україна: Коли буде підписана угода з ЄС про надання макрофінансової допомоги?
Костянтин Єлісєєв: Рішення про надання 1 млрд євро макрофінансової допомоги - наслідок особистої домовленості Петра Порошенка з президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Згодом цю домовленість підтримали Рада ЄС та Європарламент.
Станом на сьогодні завершуються всі юридичні процедури і ми готуємося до підписання відповідного меморандуму про надання Україні макрофінансової допомоги.
BBC News Україна: І коли це станеться?
Костянтин Єлісєєв: Я сподіваюсь, що ближчим часом.
Членство в НАТО через ПДЧ
BBC News Україна: Чи є сенс чекати Україні на План дії щодо членства в НАТО (ПДЧ)?
Костянтин Єлісєєв: Україна сьогодні серед усіх нинішніх країн-аспірантів чи не найближче наблизилася до членства в НАТО. За більшістю критеріїв ми не лише відповідаємо стандартам Альянсу, а й навіть випереджаємо. Йдеться про такий показник, як витрати на нашу безпеку та оборону - 6% від ВВП. І це, до речі, не пройшло не поміченим з боку президента Трампа.
Ми ділимося досвідом з нашими партнерами по НАТО, як протистояти російській гібридній агресії.
Важливо рухатися і далі цим шляхом, але зрештою членство України в Альянсі залежить від політичного рішення країн-членів.
Президент України після згаданого саміту чітко доручив МЗС та нашому представництву при НАТО активізувати діалог щодо отримання ПДЧ. На мій погляд, членство має йти через ПДЧ.
BBC News Україна: Коли може бути референдум про членство в НАТО?
Костянтин Єлісєєв: Я не хотів би спекулювати на цю тему, адже знову можуть звинуватити у використанні якихось політтехнологій перед президентськими виборами.
«Процес надання Томосу незворотній»
BBC News Україна: Чи справді рішення про автокефалію української церкви готове, а синод у жовтні - формальність?
Костянтин Єлісєєв: За підсумками контактів президента та останнього візиту делегації Вселенського патріарха до України, є розуміння того, що рішення про надання Томосу є незворотнім. Інше питання - коли це станеться.
Всі мають розуміти, що це справа не лише президента. Вона потребує об'єднання всієї української влади та політиків.
На жаль, часові рамки іноді можуть перенести не через Вселенського патріарха, який демонструє повну рішучість та підтримку, а через українських політиків. Вони, переслідуючи політичні виборчі цілі, намагаються переконати окремих патріархів у необхідності відкласти Томос.
BBC News Україна: І президент Порошенко з Томосом піде на вибори?
Костянтин Єлісєєв: Багато хто сьогодні пов'язує питання Томосу з виборчими технологіями. Хочу нагадати, що, починаючи з 2014 року, президент неодноразово заявляв про прагнення мати єдину помісну православну церкву.
Не було жодної зустрічі зі Вселенським патріархом та іншими церковними високопосадовцями, де б президент не порушував це питання.
Починаючи з 2014 року, цією темою за дорученням президента займався один із заступників глави АП, який проводив численні переговори та консультації.
Робота велася напружено і, звичайно, тоді вона не підлягала публічному оголошенню.
Ніколи Україна ще не була так близько до отримання рішення про Томос. З іншого боку, ми маємо обережно ставитися до заяв про часові рамки.
BBC News Україна: Москва ще може зірвати цей процес?
Костянтин Єлісєєв: Для Кремля це питання життя і смерті самої ідеології так званого «русского мира». Тому сьогодні включилися досить потужні, в тому числі фінансові, важелі тиску і впливу російської сторони на церковні інстанції.
Ми розуміємо, що чим далі у даті відкладається це рішення, тим більше шансів у РФ протидіяти процесу.
Але треба спокійно, зважено і в повній суспільно-політичній єдності працювати на прискорення строків отримання Томосу.
BBC News Україна: Деякі політики передбачають "громадянську війну", інші - боротьбу за лаври. В Україні якось аналізували ситуацію, до чого може призвести надання автокефалії?
Костянтин Єлісєєв: Були проведені поглиблені та тривалі консультації не лише зі Вселенським патріархом, а з усіма учасниками цього процесу. У тому числі з Ватиканом.
І звичайно, ми дуже відповідально ставимося до того, що ми робимо, і будемо гарантувати всі права, в тому числі право власності, всіх церков в Україні.
Якраз створення єдиної помісної автокефальної церкви дозволить виправити трагічну історичну несправедливість і дасть українському народу право мати власну церкву.
BBC News Україна: Президенту закидають втручання у справи церкви. Він активно веде переговори про автокефалію. Ви не бачите в цьому конфлікту?
Костянтин Єлісєєв: Це по суті російська пропаганда, яка вигадує всі можливі міфи для того, аби якщо не зупинити, то хоча б затягнути процес.
Про втручання президента у ці справи не йдеться.
BBC News Україна: На синод у жовтні президент поїде?
Костянтин Єлісєєв: Ви ж самі сказали, що нас звинувачують у втручанні в церковні справи.